13 серпня
Досі не можу звикнути до постійного продажу. Після початку економічної кризи кожного разу дивуюся й тужу, коли дізнаюся про продаж якоїсь компанії. А коли дізнаюся, то розповідаю про це знайомим, але вони, на превеликий жаль, цьому не дивуються. Сьогодні дізнався, що «Укртелеком» мають намір продати в грудні. Стало сумно. Я навіть ніколи по-справжньому й не користувався послугами цього підприємства і ніхто з моїх рідних не працює в компанії, але мені сумно. Можливо, тому що я не люблю таких змін і люблю традиції. Мені приємно бачити, як розвивається якийсь родинний бізнес, як успішно процвітає невелика лавка маленьких радощів життя (листівок, свічників, рамок, бус і подібного). Але вся ця «розпродажність» лише розбудовує і не дає миру душі. Це чимось нагадує сюжет фільму «Вам лист». Затишну книгарню витісняє з ринку величезний книжковий супермаркет. Традиція замінюється прибутком і бізнесом. Думаю, доти, доки залишиться хоча б одне місце, де душа може відпочити й порадуватися чомусь незначному, на перший погляд, людство може жити. Коли ж величезні компанії будуть без зупинки розширювати сферу своєї діяльності і продаватися за мільярди доларів, то спокою не буде нікому. Тоді все стане лише бізнесом і комерцією.
