Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

11 серпня, 2009 - 00:00

11 серпня

Звичайний ранок чергового буднього дня: приїжджаю на роботу, відкриваю газету, починаю читати цікаві для мене матеріали. В одній зі статей знаходжу цікаве зауваження: «Статистичні дані показують, що більшість актів вандалізму здійснюється молодими людьми, котрі не досягли 25 років. Це молодь, яка, як кажуть, історії і не нюхала...». Якось грубувато, вам не здається? Я, звісно, з «не нюхала» повністю згодна, бо маю всього 22 роки, раніше, вибачте, народитися не вийшло. Тобто можу подискутувати лише про новітню історію. Щодо уроків, а пізніше пар з історії минулих сторіч — відвідувала регулярно, отримувала вищі бали за вичерпні відповіді, тільки тепер сумніваюся в кожному слові, надрукованому в підручнику або вимовленому викладачем — історія переписується, вкотре й у зворотному напрямку. Те, що раніше було хорошим, тепер стає поганим, і навпаки. Мама розповідає, що в її часи взагалі було все інакше — наприклад, нинішні герої вважалися заклятими ворогами народу... Відтак, шановний авторе вищезазначених рядків, ваше старше покоління пише-переписує цю саму історію і не дає нам «нюхнути» її справжній варіант.

Олена КУГУК, «День»
Газета: