Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

21 липня, 2009 - 00:00

21 липня

Знаєте, я не феміністка. Ні разу. Але деколи хочеться заявити: «Я — за рівноправність!» Звичайно, страшенно приємно, коли поступаються місцем у транспорті, допомагають донести речі, подають руку й т.ін. Та бувають ситуації, коли відчуваєш себе ні більше ні менше — фарфоровою лялькою... Увечері самій по району гуляти не можна («Ти ж дівчина!»). Щоправда, раніше спрацьовував аргумент «Я ходила на айкідо, захистити себе зможу», але після того, як проговорилась, що на тренуваннях була аж три дні, отримала «штрафні санкції» й жорсткіший контроль. Запропонувала Льошці допомогти відремонтувати мотоцикл — те ж саме «Ні-ні, ти ж дівчина!», хоча вся моя допомога заключалася б у відкручуванні гвинтиків.

При цьому я знайома з мільйоном дівчисьок, які виглядають як хлопці, поводять себе аналогічно, але в певні моменти (коли це вигідно) заявляють коронне «Я ж дівчина!» Сподобався вираз одного літературного героя: «Поки вона з тобою — у трьох ключах заплутається, а залишиться сама — нігтем сейф відчинить...» Хто впізнав себе, леді?

Маргарита ТРОЯН , «День»
Газета: