Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Щоденник

6 грудня, 2011 - 00:00

6 грудня

Одним із найбільших лихоліть ХХ століття для України став Голодомор 1932 — 1933 років, учинений тодішньою комуністичної владою часів сталінщини. Взагалі перша половина смертоносного минулого століття, пов’язана в колишньому СРСР також із так званим розкуркулюванням, політичними репресіями, внаслідок яких загинули десятки мільйонів людей, призвела до небувалого нищення генофонду нації. Наслідки тієї трагедії відчуватимуться ще тривалий час. Не можна не погодитися з тими вітчизнянимиі й зарубіжними дослідниками, котрі важають наше суспільство постгеноцидним. Морально-психологічний надлом, який стався у суспільстві у минулу драматичну добу, лікувати досить нелегко. Ми й нині це бачимо.

За останні роки багато зроблено, щоб усю правду про Голодомор в Україні і його величезні жертви дізнався увесь світ, а народу була повернута історична пам’ять. І заслуга «Дня» у цьому величезна. Він об’єднав навколо себе дослідників Голодомору. А його співпраця з Джеймом Мейсом — це неповторний приклад справжнього подвижництва в ім’я Правди і Справедливості.

Колишня комуністична влада всіма засобами хотіла витравити з пам’яті поколінь правду про ту страшну трагедію. Пригадую, моя мати неохоче тоді розповідала про це, мабуть, боячись, що можуть бути неприємності від тодішньої влади. Лише якось із сльозами на очах сказала, що, коли під час Голодомору жили у Полтаві, вижили лише завдяки супам із кінських копит. На вулицях міста вона тоді бачила багато виснажених людей.

Відновлення історичної правди, вшанування пам’яті невинно убієнних, встановлення їхніх імен, дослідження причин Голодомору та його наслідків на загальнодержавному рівні мало велике патріотичне й виховне значення. І ця робота має тривати й надалі.

Наш край, за окремими підрахунками, втратив в роки Голодомору близько 8 тисяч людських життів (лише в райцентрі померло понад 400 осіб). Дослідники підрахували, що 60 відсотків цієї страшної статистики припадає на дітей.

Місцеві патріоти 1990 року зініціювали зведення на батьківщині Григорія Сковороди (у селі Скибенці) одного з перших на Полтавщині і в Україні пам’ятного знака на честь жертв Голодомору. А 1993 року такий знак встановили в райцентрі. Протягом 2007 — 2008 років їх було встановлено ще 25. Це стало результатом великої дослідницько-просвітницької роботи, що здійснили краєзнавці, громадськість району та учнівська молодь. Так зробили в багатьох містах і селах України ті, хто за велінням совісті й громадянського обов’язку йшов дорогою правди й історичної справедливості. І роль «Дня» залишається однією з головних на цьому нелегкому шляху повернення до історичної пам’яті.

Георгій ШИБАНОВ, смт Чорнухи, Полтавщина
Газета: