Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

4 жовтня, 2008 - 00:00

4 жовтня

Я часто ношу одну сережку. Або, якщо вже дві, — то різні. Моя подружка Світланка купила дві пари шкарпеток, одні — жовті, другі — блакитні, й зумисне роз’єднала їх, щоб носити «переплутаними». В метро нещодавно бачила хлопчика в кедах різного кольору: лівий — зелений, правий — яскраво-оранжевий; а на Контрактовій площі зустріла цілу зграйку «асиметричної» молоді... Ні, ми — не диваки, ми — самотні.

Ми не хочемо зливатися з «сірою масою», так говорять одні. Таким чином ми протестуємо проти... (варіанти), говорять інші. Хтось, щоб виділитись із натовпу, одягається відповідно до правил однієї з молодіжних субкультур (панки, готи, емо). Хтось знаходить свій особливий, деколи комічно-божевільний, стиль (біла шифонова спідничка, сині кеди в зірочку й малинова краватка). Але, як колись сказав мій викладач, вишиванка з моди не вийде ніколи...

Маргарита ТРОЯН, «День»
Газета: