7 серпня
Карикатуру незабутнього А. Казанського, повторену у газеті від 11.07 цього року я б зробив заставкою сторінки «Телебачення». Нагадаю, що на ній зображений мозок, звиви якого розгладжує телевізор у вигляді праски, інші натяки і подробиці опускаю, хай кожен уважно подивиться.
Сама карикатура нагадала мені один із блокбастерів за участю А. Шварценеггера. Жоден, крім цього, я не додивився, всі вони звичайні кінобойовики, хоч і притрушені немовби науковою фантастикою. Але «Людина, що біжить» є виключенням. Тут усе навпаки. Під зовнішнім антуражем бойовика показані всі методи телевізійного впливу, наслідки його, таємні ходи, зв’язки з владою і багато іншого. До речі — й доля переможців телезмагань (в тій же газеті описаний реальний випадок такого шахрайства). Передивіться вдумливо цей фільм, хоча мені здається, що телевізійники все ж «догнали» внутрішню суть його і фактично заборонили. Та й самі постановники не знайшли кінцевого рішення, бо занадто глибокі проблеми зачепили. Отже, хай живе телебачення! Тільки яке?
