31 липня
Днями виповнився рік по смерті одного з найвідданіших читачів і дописувачів газети «День» — Владислава Комова. Він обрав газету, що відповідала його «внутрішньому голосу», уважно її читав і реагував як на публікації у самій газеті, так і на події у країні. Його невеликі за обсягом відгуки були дуже важливими, бо свідчили, що є достатньо представників старшого покоління, чий мозок не затьмарений радянською пропагандою, які розуміють і підтримують демократичні процеси в Україні. Я не був особисто знайомий із В. Комовим, але ми часто зустрічались із ним на сторінках газети, і мене завжди цікавило, а що пише з того чи іншого приводу пан Владислав?
Йде час, змінюються автори газети, змінюються читачі, але нехай залишиться той первинний напрям, первинний дух — і це буде найкращим пам’ятником тим, хто покидає газету назавжди.
