12 квітня
«У моїй кімнаті — скрізь малюнки... Тут давно панує дух фен-шуй...». Не знаю, як у кого, а в мене весна асоціюється зі змінами, з відкриттям нових можливостей чи талантів. Цієї весни я знову почала писати. З усмішкою згадую свої перші поетичні спроби: ще першокласницею старанно вирізала із зошита першу книжечку, розмалювала її. Потім — «вірші на замовлення». Не подумайте, їх у мене не купували. Просто перед якимось конкурсом, олімпіадою і т. д. приходила класний керівник зі списком потрібних тем. І я римувала неслухняні рядки, абсолютно не задумуючись — красиво це буде чи ні.
А ось пізніше, в період підліткової перманентної закоханості, натхненно штампувалися вірші «Тобі» і т. п. Смішно...
Тепер я майже доросла: «...Я змінила зачіску й роботу, очі — сірі, а не голубі. Більше не дивлюсь «9 роту», ту, яка подобалась тобі...». Насправді, змінилась тільки зачіска, в душі я — та ж сама. Не вір мені.
