Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

27 грудня, 2007 - 00:00

27 грудня

Відверто кажучи, багато чого бачив на своєму віку, але нещодавній випадок зміг збентежити мене... Зайшовши якось на територію Житомирської обласної лікарні, я спочатку не зрозумів, що роблять біля невеликих зеленкувато- синіх ялинок кілька чоловіків з оприскувальними балонами і пульверизаторами. Придивившись, побачив: вони бризкали на голчастих красунь світлу фарбу. І робили це так ретельно, ніби наводили блиск на інтер’єр чи сад якогось вельми багатого співвітчизника. Сенс їхньої роботи я теж не відразу збагнув, бо, думав, логічніше було б розвішати на них якісь прикраси або мерехтливі гірлянди. Щоб працівники і відвідувачі лікарні мали змогу перед Новим роком відчути свято, помилуватися поєднанням природної і штучної краси. Постояв, поспостерігав і дійшов висновку, що все значно прозаїчніше — таким чином ялинки намагаються уберегти від крадіжок, щоб хтось не спокусився зрізати їх для власної оселі чи на продаж. Ось так все просто. Просто й сумно.

Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День»
Газета: