30 жовтня
Веду практичне заняття. Перевіряю виконання домашнього завдання. В одного студента його повна відсутність. На моє прохання пояснити таке несерйозне ставлення до навчання, відповів, що зустрівся з другом, якого давно не бачив, і на інше не мав часу. У подальшій розмові досить відверто визнав, що при цьому майже єдиною розвагою було споживання алкогольних напоїв. До розмови долучився ще один і з якимось задоволенням згадав, що одного разу на весіллі так «набрався», що коли його кудись переносили, почав кричати, що він ще живий і його не треба ховати.Мене вразили не тільки дії та відвертість юнаків по 16—17 років, але найбільше те, що подібна поведінка сприймається як буденність, в ній немає нічого зазорного, навіть є певна бравада. Я постарався пояснити згубність такого трибу життя, вплив на здоров'я, але без загальної державної програми все це «глас волаючого». Завдання РНБО не тільки військові й економічні, адже все це не буде діяти без належного стану освіти і виховання, і не тільки в навчальних закладах, а й за рахунок впливу всього суспільства. Це найтяжча робота, але, відмахуючись від неї, ми програємо по всіх напрямах.