Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

11 вересня, 2007 - 00:00

11 вересня

Висновки «незалежної» експертної групи Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту, з розслідування Ожидівської фосфорної аварії, бентежать. Зробити винним у ній лише казахську сторону («Казфосфат») — верх некомпетентності, непристойності та безсовісності... Навіть якщо навантажено в Казахстані було неправильно, все одно поїзд цей було прийнято на кордоні з Росією, нашими приймальниками. На шляху прямування він оглядався на станціях нашими оглядачами. Адже, навіть якщо внаслідок неправильного навантаження фосфору, поперечні коливання деяких вагонів перевищували допустимі норми, вони мали залишити свої видимі сліди на самих цистернах, візках вагонів і, звичайно ж, колесах. І їх могли (і повинні!) були помітити, попередити, зупинити наші кваліфіковані фахівці рідної «Укрзалізниці». Не помітили, не попередили, не зупинили... Як і не хочуть помічати, попереджати й зупиняти це й наші «науковці», які провадили «об’єктивне» розслідування й вивчення обставин цієї аварії. Адже, виявляється, ми не лише не вміємо безпечно їх перевозити своєю територією, але й не робимо правильних висновків, не отримуємо жодних уроків, щоб уникнути трагедій і катастроф...

Сергій ГЛУЩЕНКО, Запоріжжя
Газета: