28 липня
Очікування — це, напевно, одна з найвитонченіших тортур культурного суспільства. Згідно з законом підлості, чекати доводиться багато і часто: біля каси в метро, біля кабінету лікаря, в коридорі до або після екзамену. Стоячи в черзі, кожен щиро сподівається, що все пройде швидко і «безболісно» для його нервів. Що, насправді, брехня самому собі, бо всі ми різні, і хто- небудь обов’язково «прикрасить» перебування в черзі «яскравими» враженнями. Найчастіше це людина, впевнена, що її життя склалося краще (або, навпаки, гірше), ніж у всіх, хто стоїть поряд. Такі особи — справжні революціонери: за лічені хвилини вся черга починає галасувати й обурюватися. А ось поруч із нею стоїть наступний тип — хитрун. Він не настільки дурний, аби налаштовувати громадськість проти себе. Швидше навпаки. Він переконує всіх у тому, що саме він гідний через особливі, тільки йому відомі, причини бути першим. Його часто пропускають, перейнявшись симпатією і захопленням перед нахабством і людською мудрістю в одному флаконі. А ось і третій, безсумнівно цікавий, тип людей. Вони не беруть участі в загальному обуренні. Вони стоїчно переносять усі труднощі очікування. Безсумнівно, вони переживають стояння в черзі, але придушують усі почуття в собі. За ними йде ще багато осіб і типів. Людина як істота винахідлива щодня показує себе з нового боку. Але є і одна закономірність: вийшовши із задушливої черги, всі особливі характери здебільшого розчиняються в посиленому контролі над собою.
