9 червня
Готуючись до «гідної» зустрічі 137 річниці від дня народження В.І.Леніна, деякі політичні та громадські осередки, окремі громадяни міста Дунаївці виступили з ініціативою — перенести пам’ятник Ілліча «з центральної площі в інше місце». Цю ініціативу зустріли у багнети місцеві ліві. Гостра дискусія навколо «питання про вождя» розгорнулася і на засіданні обласної консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. В учасників засідання, які виступали проти цього, був «залізний» аргумент. Мовляв, Ленін на високому п’єдесталі у Дунаївцях є історичною пам’яткою монументального мистецтва, має художню цінність. Дехто ж із прагматиків висунув пропозицію — продати монумент, а виручку спрямувати до бюджету містечка. Пропозиція не «пройшла». Бо посіялися сумніви щодо того, чи «він комусь потрібен». Хоча факти переконують у протилежному: вже у пострадянський період виконаний у скульптурних матеріалах Ілліч став товаром у Славуті і Старосинявському районі. Ініціатори купили і встановили там, де вважали за потрібне. Нарешті, консультативна рада підтримала ініціативу: хай Ілліч «іде собі геть» із центральної площі на якусь окраїну.
