16 січня
Не кажіть мені, скільки треба заробляти, і скільки треба грошей на дитину! Не кажіть, що молодь зажерлася і не хоче дітей.
От, наприклад, у провінції. У селі тобто — там можна народжувати хоч десяток. Усе просто: народив, зробив щеплення, віддав до садка, потім до школи. У сім років чадо починає лаятися матом, у вісім перестає читати книжки, у десять починає курити траву, у 15 кидає школу... і йде в колонію. Або в запій. Або, сильно побившись з ровесниками, не приходячи до тями, помирає в лікарні. Це, звичайно, згущуючи фарби, але — приблизно так там все зараз і відбувається.
Щоб завести дитя в Києві, потрібен серйозний стартовий капітал. Тому що Київ — місто жорстоке, і тут треба вертітися дзиґою. Можна, звичайно, себе прогодувати, одягнути-взути — запросто. І навіть кожні півроку перетягувати коробки з речами все далі від центру — також можна. Але не з дитиною на руках. Тим більше — не з голим і голодним немовлям.
