28 жовтня
Кожен ранок починається з отримання електронною поштою розсилки від МНС. Кожна розсилка починається словами: «З початку року в Україні потонуло стільки-то людей, із них — стільки-то дітей». Якщо за минулу добу ніхто не втопився, то початок може бути, наприклад, «у Запоріжжі згоріла сім’я з трьох чоловік» або «в Ужгороді внаслідок вибуху газу загинуло...» Словом, ви вже зрозуміли — далі можна не продовжувати.
Найстрашніше — періодичність. Періодичність, з якою повторюються ці випадки, тобто передбачуваність, тобто можливість попередити. Але хіба це можливо — зробити так, щоб наші громадяни не лізли купатися п’яними, не палили в ліжку, стежили за своїми дітьми?
А розсилка продовжується — переліком шахт, на яких загинули або важко травмовані шахтарі. Таких буває по кілька на день. Щодня.
