27 вересня
Дуже важливо обрати хорошу людину. Не лише коли йдеться про чоловіка або співробітників, навіть попутника на п’ять хвилин, сусіда по сидінню в тролейбусі, потрібно підбирати з розумом, а ще краще з душею.
Ношу я зазвичай джинси, а в кишенях джинсів — сучасну п’явку — мобільний телефон. Але в арсеналі є також надзвичайно милий діловий костюм, м’які кишені якого не призначені для носіння техніки. Звичка, проте, виявилася сильнішою — й учора вранці я, ні на мить не замислившись, засунула телефон на його звичне місце — в кишеню брюк. У тролейбусі, на якому мені доведеться подорожувати всього три зупинки, довго сумнівалася, на яке з сидінь сісти. Зрештою, посунула до вікна юнака, продумала про грядущий трудовий день усі десять хвилин, які тривала дорога, встала й попрямувала до виходу. Уже на сходинках мене наздогнав мій колишній сусід по сидінню. «Дівчино, це ваш?» — він простягнув мені мій телефон, вартість якого на сьогодні близько тисячі гривень. Усе-таки я розбираюся в людях. Або просто хороших людей у нашій країні більше, ніж поганих.
