Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

15 серпня, 2006 - 00:00

15 серпня

Давно, на початку 70-х років, коли релігія була в загоні, випало мені бути у відрядженні у Вінниці. І зайшла я зі співпрацівницею випадково до гарної затишної церкви чисто зі стадного почуття, бо багато народу туди йшло й було видно, що якесь свято. Зайшли — і я просто остовпіла — така краса навкруги, всі з простими, але гарними букетами, в яких були і колоски, і мак, і чорнобривці, і волошки... Виявляється, це було свято Макковей. Відтоді воно стало моїм найулюбленішим.

Нині вже ходять до церкви всі поголовно. Навіть і деякі особи іншого віросповідання. Щоб «підзарядитися»...

Макковей — це перший, «мокрий» Спас. Вважають, що в цей день 998 р. хрестився святий Володимир і приймала християнську віру Київська Русь...

А навесні господині брали зернятка маку з «освяченого» букета, що стояв «за образами», і засівали ними город, бо мак, виявляється — символ родючості... А панночки (не забудьте!) на Благовіщення вплітали в коси з того ж букета квіти, щоб коса росла до пояса. Ось таке чудове свято.

Шкода лишень, що я учора працювала...

Анастасія МОРОЗОВА
Газета: