ЩОДЕННИК

1 липня

Люди добрі, ми самі не місцеві. Себто в політиці слабо розбираємося...

Але ось чогось сплила недавно в моєму запаленому мозку байка про Лебедя, Щуку й Рака. Після перегляду «Новин».

Тільки Лебідь — не він, а вона. Вся така біла, і все прагне у височінь, у небо... А Рак задкує назад, у «соціалізьм», здається? Ну, а Щука (до речі, також не вона, а він) усе намагається пірнути у воду. Хоч би одним кінцем, ой, — хвостом. І таким-от штибом усі троє хочуть зрушити з місця віз — виразно встає перед очима картинка зі шкільного підручника... Ну, якщо взялися — то дай їм Боже старання й уміння! Може якось зрушать.

А нам, бідолашним, залишається тільки молитися. Про що? Та про те, щоб віз уцілів і не розвалився...