Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

7 червня, 2006 - 00:00

7 червня

Їжджу я на роботу, можна сказати, повз «святі» місця: Верховну Раду, Кабінет Міністрів... Без перебільшення й без пафосу — ці місця дійсно серце не лише Києва, але й України.

Але що це? Навпроти центрального входу до Верховної Ради між деревами сушаться на вірьовці чиїсь підштаники, сорочки, шкарпетки. Стоять якісь дивні намети... А нещодавно помітила перед усім цим сюрреалістичним пейзажем плакат: «Міжнародний комітет з прав людини» (?).

Ось ви б змогли поставити, наприклад, у сквері ім. Т. Шевченка намет? Чи в тому ж Гідропарку? Охоронці порядку в шию вас виженуть! І матимуть рацію. А тут, біля Верховної Ради, спостерігаємо це неприємне видовище вже близько двох років.

Як? Чому? Хто дав право? Особисто мені — образливо і неприємно. А вам?

Анастасія МОРОЗОВА
Газета: