13 травня
На острові Хортиця будь- яке свято — стихійне лихо. Цьогорічні травневі свята не виняток. Ну ніяк ми за собою не хочемо прибирати. Вважаємо, напевне, що на наш вік усього вистачить. Купи сміття, пластикових пляшок, недопалків і непогашені багаття... Адже горять зараз на заповідному острові нашої гордості та надії хвойні дерева, які треба вирощувати 20 років... Днями згоріла і недавно відбудована козацька вежа (якому лише недоумку спало на думку підпалити її солом’яний дах...). Періодично, до кожного такого «свята» знищується і козацький Хрест, поставлений у пам’ять про наших славних земляків-запорожців...
Якщо вже ми такі безнадійні хами стосовно самих себе, своєї власної культурної спадщини, які ж тоді надії може покладати на нас зараз увесь цивілізований і культурний світ? Та жодних!.. Хай би що нам розказували новітні любителі інтегруватися з Європою або навіть із цілим світом.
