15 березня
Тема, що часто обговорюється, — нечесність політиків, якi обманюють бідний, але такий чесний народ. Наприклад, одна знайома дуже переживала за прихід «чесної» влади. Але до цього вона, позичивши гроші у матері двох дітей, хрещеною одного з яких вона була, чомусь повернула гроші тільки після їх повного знецінення, при цьому маючи достатньо заощаджень на рахунку. Звісно, вони також пішли прахом, зате жінці, яка їх позичила, не дісталися. Моя подруга якось не повернула зайву здачу, хоча ця нещасна десятка була для неї всього лише приємною дрібницею. Як вона стверджувала, вона б її повернула, але, мовляв, однокурсники, які стояли поруч, умовили цього не робити. Взагалі з досвіду моєї роботи в банку в мене склалося враження, що мало не половина наших громадян, якщо випадає можливість безкарно щось поцупити, роблять це. І це відносно невеликі суми. А якщо є можливість украсти велику суму, скільки відмовиться? Три відсотки? Тому якщо хочеться щось змінити, то після того як досхочу полаяли владу (суди, даїшників, торговців і т.д.), може, треба спитати себе: «А чим я від них відрізняюся, власне?» Га? Не чую...
