25 лютого
Зомбовані індивідууми відзначали 23 лютого «мужской день». З піснями, столами, подарунками. Вітали, як правило, тих, хто в армії ніколи не служив і служити не буде. Просто тому що... «душа праздника просит».
Ось і в Росії звичайне професійне свято, таке ж, як і сотні інших (наприклад, День хіміка, будівельника — тощо), яке, до речі, навіть у Радянському Союзі не було червоним днем календаря, Путін і Ко перетворили на помпезне дійство державного масштабу. Білокам’яну прикрасили безліччю гірлянд, прапорців, плакатів. Ось тільки стався такий казус: на плакаті, який мав символізувати силу «великой и неделимой» на суші, у повітрі й на морі, зобразили американський літак. У випуску новин диктор жваво повідомила, що їх терміново замінять на інші.
І сміх, і сльози. Сльози від того, що поруч із моєю країною знову піднімається багатоголова гідра — імперія зла. І імператорик підростає. А мої зомбовані співгромадяни продовжують святкувати «день защітніка отєчєства». І знову ввечері 23-го, йдучи з роботи, зустріла кількох п’яних «защітніков», які розсипали навсібіч п’ятиповерхові матюки.
А незабаром день імені Клари Цеткін. Ось так і живемо.
