19 січня
Хоча й дуже повільно, та все ж таки ми розвиваємося. Крок за кроком караван, що називається «міський транспорт», просувається вперед. Часто на вулицях столиці можна побачити новенькі автобуси чи тролейбуси. І що особливо приємно — вітчизняного виробництва. Заходжу якось у такий тролейбус: усе виблискує, нове, в упаковці. Упаковка (у прямому значенні цього слова) — на сидіннях. Уже більше двох тижнів курсує цей тролейбус, а сидіння так і не розпаковані від поліетиленової плівки. «Чому не зняли?» — запитую у кондуктора. «Та пасажири незабаром усе познімають — і упаковку і сидіння», — сумно відповіла вона. На жаль. Маємо те, що маємо. Каравану, що називається «народ» ще ой як довго треба йти до цивілізації. Та що занадто, то не здраво, кажуть поляки. Цікаво: а якби весь тролейбус упакували, то що, він так і їздив би в упаковці, поки б його пасажири не «роздерибанили»?
