6 грудня
Відвідавши своїх добрих знайомих, я потрапив на зустріч з їхньою родичкою, яка щойно приїхала з Ізраїлю. Вже у пенсійному віці вона виїхала туди до своїх дітей. Розрахунки на допомогу з їхнього боку були зайвими, бо вона отримала пристойну пенсію, їй допомогли з житлом, і тепер вона не дуже часто, але має можливість приїжджати в Україну і бувати в інших країнах. Проміж іншим, вона розповіла, що додатково працює в армії, допомагаючи в оформленні документів. На запитання щодо заробітку відповіла, що працює безкоштовно, «бо повинна чимось віддячити державі, яка до неї так поставилась».
А я подумав, чому ж у нас держава сприймається не як помічник людини, а майже як ворог або принаймні як партнер, що на кожному кроці бажає тебе обдурити, а тому обдурити такого партнера не гріх? І кому вигідний такий стан протистояння людини і держави? Адже є досить прості рішення, щоб його позбутись.