Спів птахів — це безперервна ода життю, його красі та народженню нового, вважають орнітологи. І сьогодні, 1 квітня, в усьому світі відзначають День птахів — тих, хто першим приносить нам вістку про зародження ще одного витка життя. У цей день, який проходить у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.
Але квітень — це не лише місяць, коли відзначається річниця Конвенції, але й час, коли більшість пернатих повертається додому. В Україні зараз налічується понад 400 видів птахів, і половина з них щороку відлітає в теплі краї. Деякі види повертаються на батьківщину ще з середини березня. Традиційно першими прилітають лелеки, жайворонки та гуси, які вважаються вісниками весни. У деяких містах та селах в очікуванні пернатих розвішують шпаківні чи дуплянки. А торік цю традицію підтримали курсанти Національного університету цивільного захисту, які створили в Молодіжному парку цілий гуртожиток для птахів, розвісивши на деревах пташині будиночки.
На жаль, побачити таке у великих містах можна нечасто. Наприклад, у Києві, замість того, щоб розвішувати у парках чи лісових масивах шпаківні, птахів позбавляють їхніх місць гніздування. Взяти хоча б Жуків чи Труханів острови, де щовесни оселялися пернаті. Але через забудову вони змушені шукати інші території для гніздування. Детальніше про небезпеки, від яких потерпають птахи та про особливості їхнього повернення із зимівлі «Дню» розповів керівник Українського центру кільцювання птахів Анатолій ПОЛУДА.
— Чи змінилися шляхи та маршрути птахів, які з року в рік відлітають з України?
— Маршрути більш-менш постійні. Взяти хоча б білого лелеку. Шляхи міграції цих птахів вивчаються близько 100 років. Їхній маршрут зазвичай проходить через західну Україну, Балкани, Туреччину (її птахи перетинають по діагоналі в бік Сирії), потім летять на Близький Схід (Ізраїль), далі потрапляють на Синайський півострів, в Африку, де летять на свої місця зимівлі. Але в останні часи з’явилася тенденція, коли деякі птахи лишаються на зимівлю, наприклад, на півдні України. Не скажу, що це відбувається через глобальне потепління, просто з’являються додаткові можливості харчуватися. Наприклад, у Києві працює Бортницька станція аерації, куди скидається тепла вода, і взимку тут можна зустріти куликів, рибалочку (російською мовою зимородок). У цьому році біля Київської ГЕС зимували гуси, чого раніше не помічалося. Аналогічна ситуація з білим лелекою, для якого важливе харчування, а не температура повітря. Також ми бачили взимку досить багато качок. Раніше такого не було. Та через роботу гідроелектростанцій, які скидають постійно теплу воду, з’являються ділянки чистої води, де птахи можуть перезимувати.
— А як в цілому зміни клімату впливають на птахів?
— Птахи до цього пристосовані. Якщо сувора зима, з сильними морозами та великою кількістю снігу, то ті птахи, які планували лишитися на зимівлю у центральній чи північній Україні, можуть просто відлетіти південніше, у зону Азовсько-Чорноморського регіону. Птахи — дуже мобільна група, вони можуть перелітати з регіону в регіон і долати тисячі кілометрів досить швидко.
— Які види птахів зараз під загрозою зникнення і які цьому причини?
— Для кожного виду причини свої. У Червоній книзі понад 80 видів птахів. Наприклад, дрохва, яка мешкає і гніздиться на цілинних степових ділянках, була практично приречена на зникнення, коли багато років тому знищувалися цілинні степи України. Те ж саме зі степовим орлом, який харчується переважно ховрахами, але коли переорювалися степи, ці тварини зникли. Тому останній степовий орел гніздився років 50 тому в Асканії-Новій. Це була остання пара, тож тепер в Україні їх немає. Так, прудка очеретянка дуже вимоглива до умов гніздування. Їй потрібні болота, обов’язково осокові, постійний рівень води, проте внаслідок меліорації, осушення та забруднення річок цей вид зникає. Хижі птахи теж постраждали від того, що півстоліття тому на території Радянського Союзу велася масова кампанія щодо їх знищення. Вважалося, що це основні конкуренти мисливського господарства. Негативно впливає на птахів і те, що на місці їхніх поселень з’являються новобудови. Це проблема усіх великих міст, у тому числі й Києва. Коли вони повертаються на Труханів чи Жуків острів, а там ведуться забудови, вони просто не будуть тут гніздитися. І окрім горобців та синиць ми більше ніяких птахів тут не побачимо.
