У вівторок газета оприлюднила копію контракту, який було підписано у березні 1978 року, згідно з яким Медьєши присвоювалось звання старшого лейтенанта угорської контррозвідки. Уже в середу прем’єр-міністру довелося давати роз’яснення щодо цих звинувачень перед парламентаріями країни. Медьєши визнав за собою «шпигунський» гріх, проте водночас він наголосив, що працював у контррозвiдці заради захисту національних інтересів Угорщини, аби захистити країну від зазіхань КДБ або західних спецслужб. Прем’єр заявив, що хоч і брав участь у контррозвідці, проте його діяльність в 1977 — 1982 роках була пов’язана з міністерством фінансів, де він на той час працював. У цей період Угорщина вела переговори про членство в Міжнародному валютному фонді, що викликало сильне роздратування в Москві серед оточення Леоніда Брежнєва (у 1982 році Угорщина таки добилася входження до МВФ). «Я допомагав перешкоджати іноземним шпигунам в отриманні доступу до угорських секретних документів і не дозволити їм заблокувати наше приєднання до МВФ», — наголосив Петер Медьєши.
Із зрадника глава уряду в одну мить став героєм сучасної Угорщини. Однопартійці прем’єра, соціалісти, одразу ж після виступу провели фракційне засідання, на якому висловили повну підтримку главі уряду. Перед тим Медьєши пообіцяв, що піде у відставку, якщо Угорська соцпартія, котра в коаліції з Альянсом вільних демократів утворює парламентську більшість, висловить йому вотум недовіри. Відігратися під час скандалу вирішила опозиційна партія «Фідес», яка зазнала неочікуваної поразки на останніх парламентських виборах. Її представники заявили, що справу Медьєши необхідно винести на обговорення в Комітеті національної безпеки, повідомило агентство МТІ.
Вичерпаним угорське потрясіння називати ще рано. Медьєши пообіцяв подати в суд на газету «Мадьяр немзет» за публікування, як він твердить, фальшивих документів. Також прем’єр запропонував парламентаріям схвалити законопроект, який би дозволив широкому загалові дізнатися про співпрацю з спецслужбами всіх без винятку політиків країни.
