Оксана ПАНЧЕНКО, «День»
Україна експортує
в різні країни світу метали,
зброю і дружин...
Для багатьох українських жінок
одруження з іноземцем є не лише
спробою позбутися самотності, а й
панацеєю від усіх фінансових
проблем. Тільки одружившись, наші
жінки починають розуміти, що не
всі іноземці — принци,
мільйонери, та й просто нормальні
громадяни. Крім того, в
організації La Strada стверджують, що
священні пута Гіменея часто-густо
перетворюються на тенета.
Заморські шахраї використовують
шлюб з нашими «роксоланами» як
спосіб вивезти жінку за кордон
для продажу, здійснити свої
нетрадиційні сексуальні
фантазії, поповнити гарем,
отримати безкоштовну
невибагливу прислугу тощо.
З МИЛИМ РАЙ І В КУРЕНІ, АЛЕ...
Останнім часом на телебаченні в
прикордонних областях з’явилися
рекламні ролики з пропозиціями
шлюбів у Сербії. На фоні красивих
гір та овечих стад мужні чоловіки
в національному одязі
запрошували жінок скрасити їхню
самотність. Уявлення про
Югославію як про розвинену
капіталістичну країну
залишилося у наших громадян ще з
радянських часів. Насправді
південна Сербія є за розвитком
цивілізації на рівні XIV—XV
століть. Жінки там рано вмирають
від важких умов існування.
Чоловікам потрібні нові дружини,
обов’язково православні, щоб
підтримувати свою культуру. От
вони й шукають нових жертв в
Росії, Білорусії, Україні.
Враження 40-річної жінки, що ледь
вирвалася з гірського селища, де
немає навіть електрики, газу,
доріг, були жахливі. Якийсь
добрий чоловік з сусіднього села
сховав її від розгніваного
жениха, а потім відвіз до
Белграда. На щастя, зусиллями
українського посольства вона
змогла повернутися додому. Але
для багатьох непокірливих жінок
таке заміжжя закінчується
плачевно. Відомі випадки, коли
дикі альпійські горці їх просто
вбивали.
«Ми були дуже здивовані, коли
відвідували Сербію, — розповіли
в організації. — Жінка, наприклад,
не має права вечеряти з чоловіком.
В Україні не звикли до таких
обмежень, хоча різні форми
дискримінацій жінок у нас теж
існують. Ми жили в Сербії в
українській родині. Дружина
господаря погано себе почувала.
Він викликав лікаря, а той каже: «Болить?
Та це ж нормально для жінки. Вона
повинна все це терпіти». Нам
казали: «жена — то не є човек,
мушкарек — то є човек».
ЖІНКА — ДРУГ ЧОЛОВІКА
Куди можуть заманити жінку палка
мова й чорні очі її коханого
важко навіть уявити. Причому, як
їм здається, перед великою силою
кохання відступають навіть злі
духи традицій багатьох країн.
Вважаючи, що вони найчарівніші та
найпривабливіші, наші дівчата
забувають про те, що у
мусульманських країнах проблема
переваги жінок над чоловіками
вирішена на користь
багатоженства. У деяких країнах
Африки дозволяється мати до
сорока дружин. Крім того, для
мусульман шлюб, зареєстрований
за нашими законами, не дійсний.
Часто вони одружуються на
батьківщині знову, а українських
дружин продають або дарують
своїм друзям. З огляду на пізні
жіночі сльози, іноді африканці
використовують шлюби з нашими
громадянками як спосіб
транспортування наркотиків, а
турецькі підприємці — як засіб
легалізації свого перебування в
Україні.
«Є й жахливі випадки, —
підтвердили в La Strada. — Громадянин
Йорданії жив з нашою дівчиною у
громадянському шлюбі. Народилася
дитина. Вони поїхали до Йорданії,
нібито щоб одружитися. Фактично ж
батьківство дало чоловікові
змогу отримати клаптик землі.
Дружина йому була не потрібна, й
він продав її іншому. Коли вона
зрозуміла, що продана, то втекла,
але без дитини. Тепер цей чоловік
за повернення дитини вимагає
шалену суму. Практично батькам
жінки доведеться продати все
майно, яке вони мають. Є випадок,
коли дівчина вийшла заміж за
лівійця, згодом до батьків
надійшло повідомлення, що
народилася дитина. Але де
поділася сама жінка — невідомо.
Нас просять її розшукати, але ми
не можемо цього зробити, бо
Україна не має дипломатичних
зв’язків з цією державою.»
Іноді іноземці шукають щастя в
нашій країні, бо їх оточення знає
про їх вади: чи то алкоголізм, чи
психічну неврівноваженість. На
жаль, у нас, реєструючи шлюб, не
запитують про психічні вади
наречених. Після одруження
чоловік почав бити, душити свою
дружину. Як виявилося, причини
його душевного розладу криються
в дитинстві, коли на його очах
батько згвалтував сестру. Жінки,
що повиходили невдало заміж,
кажуть, що нормальні чоловіки
знаходять собі дружин на
батьківщині.
Швидко втративши інтерес до
своїх слов’янських дружин,
заморські чоловіки просто
залишають їх тут, часто разом із
новонародженими малюками, й,
користуючись недосконалістю
нашого законодавства щодо
імпортних горе-батьків,
відлітають на батьківщину. Через
бідність покинуті жінки не
можуть найняти адвоката й
відсудити належну компенсацію чи
бодай аліменти, незважаючи на те,
що в США, для прикладу, такі
справи безпрограшні.
НАОДИНЦІ З ПРОБЛЕМОЮ
Як не дивно, першими забили на
сполох працівники відділів
реєстрації шлюбів. Останнім
часом одруження з іноземцями
стали дуже поширеним явищем,
причому щирість стосунків
молодих пар викликала
занепокоєння. Для початку вони
запропонували організувати
службу юридичних консультацій
при відділах РАГСу, аби наречені
отримали хоч найменше уявлення
про те, що їх чекає за сімома
морями. На жаль, держава поки що
не може гарантувати повноцінного
захисту їхніх прав. Тим паче, що
Україна з багатьма країнами не
має дипломатичних стосунків.
Міністерство з красивою назвою «у
справах сім’ї та молоді» нічого
на цю тему не знає. Фактично, ця
проблема для держави закрита.
Жінкам, що вирішили шукати
сімейного щастя за кордоном, в La
Strada радять: «Головне — знати
закони та традиції держави, куди
їдеш. Емоції повинні відступити.
Зараз найліпшим захистом прав
жінки та її дітей може стати лише
шлюбний контракт».
