Чим закінчилися автоперегони на «Перемогах» і інших раритетах, а також попутні переговори президентів України та Росії? Розгорнутих відповідей поки немає, але наявна інформація дозволяє стверджувати, що «переговори без краваток за кермом», як назвав їх заступник генерального директора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий, стануть передвісниками дуже важливих рішень. Про це на зустрічі з президентом Росії Дмитром Медведєвим у резиденції «Завидово» сказав і Президент України Віктор Янукович. За його словами, Україна готова запропонувати Росії створити низку спільних підприємств з різних напрямків. «Прийняті серйозні політичні рішення, й чиновники розуміють, що треба, як то кажуть, відкрити шлюзи», — зазначив він і повідомив, що на нараді, яка відбулася, президенти розставили правильні акценти, й протягом двох тижнів, що залишилися до проведення економічного форуму в Геленджику (РФ), треба добре попрацювати. У свою чергу, Медведєв назвав майбутню роботу в Геленджику «хорошою прелюдією» до московських міждержавних консультацій у листопаді.
Але про що, власне, йдеться? «Карти трохи відкрив», відповідаючи на запитання, чи обговорюватимуться газові проблеми, голова Адміністрації Президента України Сергій Льовочкін: «Ми говоритимемо (про це. — Авт.) і в Геленджику (4 жовтня. — Авт.), і в Москві (26 листопада. — Авт.), тому що за дорученням Президента українські парламентарі шукають зараз оптимальний варіант у ціноутворенні й оптимальний варіант у розвитку проекту «Південний потік». Це можна розшифрувати так: Медведєв у відповідь на прохання України й у пику своєму прем’єрові Володимиру Путіну зіграє доброго поліцейського й погодиться на перегляд газової ціни, а також пообіцяє не віднімати в України газовий транзит за допомогою «Південного потоку».
Чим у відповідь пожертвує Україна? Ймовірно, це будуть ті самі СП — газове, атомне, авіаційне, а також як додаткові прибутки, так і нові робочі місця не в Україні, а в Росії, створені в результаті подальшого поглинання відповідних українських підприємств. Цікаве політичне доповнення до цього припущення зробив директор російсько-українського Інформаційного центру в Україні Олег Бондаренко: «Напередодні початку виборчої кампанії в Росії можна підкреслити, що відродження українсько-російського партнерства йтиме у фарватері виборчої кампанії Медведєва Дмитра Анатолійовича», який, як передбачає російський експерт, виглядатиме, на відміну від Путіна, як «друг України».
Невипадково прем’єр-міністр України Микола Азаров уже вкотре заявляє, що в України з’явилися шанси для успішних переговорів з Росією з питання перегляду ціни на газ. «Ми наполегливо працюватимемо з Росією, не затиснуті в часовому інтервалі, не затиснуті жодними умовами, — підкреслює прем’єр і додає, коментуючи заяву заступника голови Держдуми РФ, президента Російського газового товариства Валерія Язєва про те, що Росія не розглядає можливості зміни формули ціни на газ: — Пана Язєва ми поважаємо, але ми з ним переговори не ведемо, ми наполегливо говоримо з керівництвом Росії».
Тим часом, у експертному середовищі занепокоєні закритістю нинішнього етапу переговорів і тим, що рішення в результаті можуть бути прийняті без експертного обговорення. «Дещо насторожує, що саме ця важлива частина поки перебуває десь за дужками громадської уваги», — заявив Чалий на телемості з російськими експертами. Він передбачає, що, «судячи з того, як відбуваються ці зустрічі — закрито, кулуарно, — я думаю, що документи дійсно будуть не менш важливими, ніж, скажімо, угоди щодо пролонгації Чорноморського флоту».
Але головна тема обговорення в експертному співтоваристві — це відносно нова ціна на російський газ для України (250 дол.) й головне питання: чи свідчить це про нову стратегію Росії щодо України?
Вітчизняні експерти (директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Саприкін, незалежний енергетичний експерт Олександр Нарбут, директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар) одностайні: на їхню думку, новели в російській стратегії визначаються виключно скороченням попиту на газ у Європі та появою на європейському газовому ринку нових постачальників. Свої фінансові втрати «Газпром», на думку експертів, намагається компенсувати за рахунок України та Білорусі. Для того й запущені в обіг плани поглинання ефективних активів, тобто газотранспортних систем, що і є сьогодні головним елементом газової стратегії Росії.
Характерно, що деякі російські експерти готові створювати для процесів поглинання/злиття ідеологічну й майже наукову базу. У цьому плані в понеділок вирізнився московський учасник телемосту Костянтин Симонов. Як прокоментував його розлогі висловлювання український політолог Михайло Погребінський, російський експерт переконував українців, що поглинуть їх зовсім не боляче. А інакше, мовляв, Росія збудує «Південний потік», і українська ГТС перетвориться на купу іржавого металобрухту.
Та чи варто українцям боятися «Південного потоку»? Відповідаючи на це запитання «Дня», Олександр Нарбут зазначив: «Я вважаю, що цей проект вдала й поки що успішна містифікація, спрямована на те, щоб максимально обмежити можливості європейців реалізувати проект «Набукко». «Південний потік» є дестабілізуючим елементом у переговорах із Україною, але реалізованим не буде, зважаючи на сьогоднішній фінансовий стан «Газпрому».
Ще різкіше висловився із цього приводу Михайло Гончар. Він вважає, що в тому разі, якщо Україна піддасться на погрози «Газпрому», пов’язані з будівництвом «Південного потоку», й створить з «Газпромом» СП, наша труба, хоч і залишиться з газом, але вже не буде українською. За його словами, після обов’язкової в таких випадках оптимізації витрат, фінансові потоки підуть через яку-небудь офшорну структуру «Газпрому», й українська сторона не матиме жодного впливу на ті рішення, які прийматимуться в Москві на вулиці Наметкина (там міститься офіс «Газпрому»).
Гончар нагадує, що спочатку потужність Південного потоку визначалася як 31 мільярд кубометрів на рік. А два роки тому з’явилася цифра 63 мільярди, абсолютно нічим не обгрунтована, окрім довільного вислову Путіна. Але саме її почали використовувати як основну. «Зрозуміло, — говорить експерт, — що це був блеф». «А тепер, — продовжує він, — Росія повідомила, що, йдучи назустріч Україні, вона скорочує потужність цього трубопроводу вдвічі, тобто до 30 мільярдів кубометрів. І це подається як величезне благодіяння для України». Але й цей варіант, на думку Гончара, є сумнівним. Він прогнозує, що через зменшення попиту на російський газ у Європі навіть «Північний потік», що будується, не може бути повністю реалізований. На думку експерта, обидва газопроводи будуть реалізовані лише на 50% від заявленої потужності. «Але пропаганда «Газпрому», — говорить Гончар, — на всю переконує Україну: зливайтеся, хлопці, поки не пізно. Тоді у вас будуть повні труби». «Але при цьому вони нічого не говорять про наші порожні гаманці», — робить висновок експерт.
