Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шостий

30 липня, 1999 - 00:00


Центрвиборчкомом зареєстровано лідера офіційного Руху Геннадія Удовенка шостим кандидатом на посаду президента.

Чомусь цей факт не викликав здивування у більшості спостерігачів. І справа тут не у загальній упевненості в могутності структур, які підтримують Геннадія Йосиповича (якраз навпаки, такої впевненості ні в кого немає), а в розумінні того, що «все йде за планом».

Вважається, що «план» полягає в тому, щоб «непрохідний» Удовенко відтягнув на себе частину електорату правих, що має перешкодити вийти у другий тур реальному претендентові. Звичайно, ці обставини важливі для тих, хто цікавиться політикою й стежить за розвитком передвиборного сюжету, але й усі інші виборці, котрі мають намір голосувати за правих, легко можуть уникнути долі статистів у чужій грі. Для цього треба послухати, що говорять наші кандидати в президенти й, зокрема, Геннадій Йосипович. Він говорить щиру правду, з якої просто треба робити правильні висновки. Отже, для чого балотується пан Удовенко?

Щоб стати президентом. Чому? Єдиною причиною може бути тільки те, що йому не подобається нинішній Президент і він вважає, що сам справиться краще. Але пан Удовенко скрізь підкреслює, що нинішній Президент йому навіть дуже подобається. То навіщо ж тоді балотуватися? Геннадій Йосипович поки що не відповів на це найпростіше запитання. Отже, або він — частина чужого плану, або великий жартівник, такий собі політичний постмодерніст, котрий влаштовує політичний розіграш. До речі, Геннадій Йосипович, подібно до Умберто Еко, робить тонкі натяки на несерйозність того, що відбувається. Як вам, наприклад, ця дерев'яна булава (див. знімок) або така цитата з інтерв'ю в «ЗН»: «До мене навідуються люди, котрі підтримують зв'язок із космосом. Вони стверджують, що у другий тур вийдуть Удовенко й Вітренко».

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ, «День»
Газета: