Останні дні принесли нам декілька прогнозів на найближче майбутнє. І, мабуть, найсерйознішу увагу Україні слід звернути на чергову доповідь Світового банку під назвою «Сільське господарство на службі розвитку». У ній зазначається, що зростаючий попит на продукти харчування, корми й біопаливо, збільшення ціни на електроносії, зростання дефіциту земельних і водних ресурсів, а також зміни клімату чинять тиск на світові запаси продовольства. Якщо вникнути, то всі ці проблеми мають місце і в Україні, отже, висновки СБ надзвичайно актуальні й для нас. Зокрема, владі, хоч би хто до неї прийшов, треба буде займатися цими проблемами, які, на думку експертів СБ, ведуть «до невизначеності майбутніх цін на продовольство».
У доповіді зазначається, що останні 20 років аграрний сектор і сільські райони потерпали й через недостатню увагу до їхніх потреб, і через низький рівень інвестицій. Хоча 75% бідного населення планети проживає в сільських районах, лише 4% офіційної допомоги — на цілі розвитку — спрямовуються в аграрний сектор у країнах на шляху розвитку. Гадаю, українська статистика ситуації в цій сфері ще гірша. І заклик СБ збільшувати інвестиції в сільське господарство, Україні варто в повній мірі взяти до уваги. Тим паче що, за даними СБ, зростання ВВП за рахунок аграрного сектора з погляду скорочення бідності в чотири рази ефективніше, ніж розвиток економіки за рахунок інших секторів.
Україна могла б взяти до уваги з доповіді СБ цілком реальні й ефективні заходи, спрямовані на те, щоб підтягнути свій аграрний сектор. Це підвищення продуктивності сектора основних продуктів харчування, встановлення зв'язків дрібних фермерських господарств із високотоварними ринками продукції садівництва, птахівництва, аквакультури, а також молочної продукції. Тим часом в Україні, як добре відомо, фермери страждають саме через відсутність інфраструктури, що дозволяє їм виходити зі своїми товарами на внутрішній і тим паче зовнішній ринки. А крім того, СБ рекомендує вживати заходів для створення в сільській місцевості нових робочих місць, не пов'язаних з фермерським виробництвом. І це більш ніж актуально для нашої сільської місцевості, де сьогодні майже немає підприємств, що надають житлово- комунальні й побутові послуги.
Експертів СБ сьогодні непокоїть і стан довкілля. Сільське господарство, за їхніми даними, споживає 85% світових запасів утилізованої води, цей сектор спричиняє винищування лісів, деградацію грунтів і їхнє забруднення. У зв'язку з цим пропонується вживати заохочувальні заходи для сільгоспвиробників, які не завдають шкоди природі. На думку СБ, багаті країни, які є головними винуватцями глобального потеплення, мають невідкладно активізувати свою допомогу бідним фермерським господарствам для адаптації їхніх систем виробництва до зміни клімату. Сьогодні можна сказати, що Україна цим зовсім не займається.
У доповіді також говориться про те, що багаті країни повинні реформувати політику, яка негативно позначається на бідних верствах населення та на інших країнах. Наприклад, експерти СБ вважають вкрай важливим, щоб США зменшили субсидії на бавовну, які ведуть до зниження цін на бавовну для дрібних фермерів у країнах Африки.
Для галузі виробництва біопалива головними проблемами, на думку СБ, є обмежувальне мито й надмірні субсидії в багатих країнах, що спричиняє зростання цін на продовольство й обмежує експортні можливості ефективних виробників у країнах на шляху розвитку. Це застереження безпосередньо стосується й України. Крім того, у нас існує також небезпека перекосу в бік вирощування соняшника й інших олійних культур, що призводить до виснаження грунтів і проблем для майбутніх поколінь.
Цього року неврегульованість ринку олійних культур зробила істотний внесок у прискорення темпів осінньої інфляції в нашій країні. І, схоже, наступний рік щодо цього теж буде не з легких.
За прогнозом міжнародного рейтингового агентства Standard&Poor's, реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні 2008 році може уповільнитися до 4,5% (за підсумками 2007 року він очікується на рівні 6,8%), тоді як інфляція досягне 16%. Кажучи про слабкі сторони української економіки, директор напрямку «Суверенні рейтинги» S&P Френк Гілл повідомив, що це, зокрема, високий рівень умовних зобов'язань держави (зобов'язання в енергетичному секторі, зобов'язання щодо погашення знецінених заощаджень).
У цій ситуації в нормальній країні першочергові претенденти на урядові крісла могли б дещо стримати свій запал. Але від наших цього, на жаль, чекати не випадає... У них на першому місці — захоплення влади, а питання про те, що з нею робити, вони, напевно, збираються вирішити колись потім. Серед доказів цього — нинішні атаки на стабільність курсу гривні, що є, за свідченням експертів, одним з чинників стабільності економіки.
