Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ситуація навколо «7 днів» загострюється

26 квітня, 2001 - 00:00

В минулому номері «День» звертався до теми загострення відносин між Кабміном та УТ-1. Вчора це протистояння доповнилось конфліктом одного з провідних журналістів iз керівництвом Першого Національного.

Завідувач редакції аналітичних програм ТВО «УТН» Національної телекомпанії України Олесь Ковальчук учора на прес-конференції заявив: «Програма «7 днів» теперешньої якості, у нинішньому форматі не має права на існування». За його словами, така думка «позбавлена будь- якого політичного забарвлення та зумовлена виключно власним бажанням і розумінням громадянського обов’язку». Як каже О. Ковальчук: «Я, завідувач відділу аналітики, сьогодні не маю ані найменьшого впливу на програму «7 днів». Її матеріали тримають в режимі повної секретності». При цьому, за його словами, іноді порушуються всі норми підготовки телевізійного матеріалу. Зокрема, деякі телемости проводяться не в прямому ефірі, дзвінки до студії є штучними, а інтерактив взагалі «роблять певні люди та керівництво програми», що, в свою чергу, позбавляє глядача можливості сформувати власну думку. Така ситуація, як зазначив О. Ковальчук, вже зараз змушує журналістів залишати УТ-1. При цьому О.Ковальчук неоднаразово підкреслював, що подібні заяви — це лише його власна думка, а не вираз інтересів всього колективу УТН. Втім, «черговий вихід «7 днів» в ефір залишається під питанням», також, «як і моя робота на УТ-1»,— сказав журналіст.

На жаль, «Дню» не вдалося зв’язатися з керівником НТКУ, ведучим програми «7 днів» Вадимом Долгановим, щоб почути його точку зору з приводу заяви О. Ковальчука. Між тим, продовжуючи редакційну лінію щодо необхідності комплексного, системного реформування державного телебачення, яке не може бути підміною або спрощене «війною» з особистостями, «День» звернувся за коментарями щодо ситуації навколо Національної телекомпанії у зв’язку з намаганням Кабміну усунути від його керівництва Вадима Долганова, до експертів.

КОМЕНТАРІ

Віктор ПОНЕДІЛКО, комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації:

— Йде боротьба за вплив на канал: чи буде уряд впливати, чи — Президент. А вийти з цієї ситуації можна тільки шляхом створення Суспільного (публічно-правового) телебачення, незалежного від Президента, Верховної Ради, уряду. Є зразки подібного у Німеччині, де воно існує на абонентські внески. Відсторонити усі політичні сили від Суспільного телебачення — тоді буде порядок. А поміняти Долганова на когось іншого — ну і що? Адже сама система, схема контролю впливу при цьому залишаються незмінними. Долганов не є самодостатньою фігурою — і не треба його так звеличувати. Він просто виконавець. Роль розписана, є сценарист, є режисер, а він — гарний актор — робить свою справу. Георгій ПОЧЕПЦОВ, завідувач кафедрою міжнародних комунікацій і зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка: — На шальку терезів відразу ж слід покласти особливий характер Першого каналу. Він виконує не лише функції соціальні, культурологічні й інші, а й на сьогодні він єдиний займається захистом поглядів держави. Тут можна заперечити, що погляд держави має включати й погляд Кабміну, й погляд Верховної Ради. Все правильно, але поки функцію захисників ніхто реально на себе не бере, вона лише у В. Долганова через низку об’єктивних і суб’єктивних причин — і від цього нікуди не дітися. Домінування держави в телепросторі, про яке так багато говорить опозиція, вельми умовне. Адже немає жодного слова або дії опозиції, які не висвітили б телеканали, а іноді навіть освятили. Всі демонстрації, всі гнівні слова були в ефірі. Звісно, Перший канал теж на них реагує. В ситуації наявної медіа-кризи завжди буде інформаційне протистояння. Воно може бути більш чи менш болючим. Воно може бути більш чи менш персоналізованим. Але воно є й буде. І на постріл або атаку однієї сторони потрібна буде реакція іншої сторони. Свобода слова саме й передбачає наявність іншого погляду в інформаційному просторі. Я купую газету «Грани» в переході й «Свободу» в кіоску, що неможливо було б собі уявити за брежнєвських часів.

В. Долганов, безумовно, інформує про те, що відбувається, з однієї позиції. Безсумнівно, це однобоко. Але також безсумнівним є й те, що він має на це право, й те, що для певної групи населення це і є правдою. Цей погляд має право бути в ефірі, як і будь-який інший. Тому рішенням цього моменту могли б бути, умовно кажучи, «7 днів-2» від імені Кабміну і «7 днів-3» від імені Верховної Ради. І тоді вони розв’язуватимуть свої проблеми інформаційно, а не звільненням неугодних, що так само одіозно. Панове, бийтеся в ефірі!

Наталя ПЕТРОВА, радник з правових питань Програми правового захисту та освіти журналістів IREX ProMedia:

— Якщо Кабінет Міністрів ініціює звільнення президента НТКУ, а пан Президент поки що не приймає рішення, то, з точки зору етики, журналістики у пана Долганова як державного службовця є конфлікт інтересів. Він взагалі мав би бути усунутий — до вирішення питання — від виконання своїх обов’язків, щоб не мати можливості зводити рахунки з урядом. Але це питання лежить вже не в юридичній площині, а в етичній. Наскільки етичною може бути у даному випадку діяльність керівника організації, який, до того ж, веде і авторську програму?

Так, зараз між КМ і керівництвом розпочата дискусія, яка мені здається недоречною. Бо якщо прем’єр чи уряд у складі усіх міністрів вважають, що посадовець, який мав би виконувати певні напрями державної інформаційної політики, подає необ’єктивну інформацію, то для цього є процедура усунення, яку і слід застосовувати. З другого боку, практика Європейського суду обмежує державних службовців у свободі слова (як відомо, пан Долганов сказав, що своїми діями Кабмін «ставить хрест на свободі слова в Україні»), тобто держслужбовець у правовому і етичному сенсі має бути в лінії з тим Кабінетом, де він працює.

Підготувала Олександра ЛАВРIНЕНКО, «День»

В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ
Газета: