На 22 травня намічалося засідання Ради НБУ. Але правління мегарегулятора вирішило зіграти на попередження і ще в середу ухвалило рішення встановити на 22 травня офіційний курс гривні на рівні 4,85 грн/$1, що майже на 4% нижче офіційного курсу 5,05 грн/$1, який тримався в країні понад три роки, з 21 квітня 2005 року.
Рада НБУ вперше у своїй історії наклала на це рішення своє вето й зобов’язала правління на 23 травня встановити офіційний курс, не виходячи за коридор 4,95—5,25 грн/$1. При цьому голова Ради Петро Порошенко не виступав проти зміцнення гривні в принципі і, зокрема, зазначив, що більш раннє зміцнення офіційного курсу дозволило б оптимізувати розрахунки НАК «Нафтогаз України» за газ, який поставляється в країну. Він також констатував, що забезпечення стабільності національної грошової одиниці в січні—квітні зіткнулося з низкою труднощів, і пояснив, що, зокрема, зростання цін не вдається стримати через відсутність узгодженої позиції державних органів, що відповідають за цінову стабільність. Зусилля влади зі скороченню темпів зростання грошової маси призвели до виникнення певних проблем у банківському секторі й недостатньо протидіяли інфляції. На думку Порошенка, «вже зараз ми бачимо певні проблеми в банківському секторі у зв’язку з нестачею грошей». При цьому він підкреслив, що дефіцит грошей не діє як антиінфляційний чинник, оскільки курсові втрати виробники закладають у вартість продукції.
Як повідомив вчора журналістам, терміново викликаним на брифінг до кінця цього засідання, Володимир Стельмах, правління одноголосно (згідно із законом, для цього потрібно не менше 2/3 голосів) подолало вето Ради НБУ. Таке рішення було аргументоване не лише економічною правотою правління, але і з юридичного погляду. За словами голови НБУ Володимира Стельмаха, Рада, згідно з чинним законодавством, не може давати рекомендації правлінню НБУ про значення офіційного курсу. З текстом закону в руках голова НБУ пояснив журналістам, що в компетенції Ради розробляти не офіційний курс, віднесений законодавцем до оперативних функцій Нацбанку, а Основні принципи кредитно-грошової політики й прогнозні орієнтири щодо обмінного курсу, який відрізняється від офіційного. «Спутали курси», — коротко прокоментував головний банкір країни і перейшов до суті питання. Він переконаний, що в цій ситуації Нацбанк не ревальвував курс гривні, а просто пішов за тенденціями на ринку, який останнім часом явно схилявся до зміцнення гривні. Стельмах пояснив, що це рішення прийняте з урахуванням інфляційної динаміки в країні. При цьому голова НБУ вважає, що від посилення гривні населення не постраждає, оскільки депозити українців в іноземній валюті нині становлять 73 мільярди гривень, тоді як кредити — 117 мільярдів гривень. А головне, на його думку, що цей захід Нацбанку дозволить зменшити інфляцію не менше, ніж на 3%, що принесе користь усім громадянам країни.
Тим часом рішення правління НБУ вчора не було сприйняте не лише в Раді Нацбанку, але й у Верховній Раді, і в Секретаріаті Президента. Партія регіонів навіть збирається внести пропозицію про недовіру голові центробанку. Перший заступник голови Секретаріату Президента, колишній заступник голови правління НБУ Олександр Шлапак також вважає, що «застосування таких заходів дає результати саме в період перегріву економіки, симптомами чого є, зокрема, перевиробництво. В Україні спостерігається абсолютно протилежна тенденція — недостатність пропозиції для задоволення попиту». Шлапак нагадав, що вже існує проблема з негативним сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке після ревальвації стане критичним. Саме тому багато експертів заявляють про неминучість девальвації курсу вже в найближчому майбутньому. «Розгойдування курсу — останнє, що потрібно економіці на сьогодні», — заявив Шлапак. За його словами, відбулося руйнування головного якоря стабільності в економіці — стабільності національної валюти.
У Нацбанку, природно, і не сподівалися, що непросте рішення, яке описується, буде в суспільстві радо прийняте. Після завершення брифінгу, в якому брали участь також члени правління НБУ, «День» задав у кулуарах запитання: якщо ви кажете, що таке рішення на користь бізнесу і, зокрема, експортерів, то чому і в Раді, і в парламенті проти нього виступають крупні та вельми досвідчені бізнесмени? Відповідь звучала так: «Позначилися атавізм бізнесових прихильностей і явна політизація цих людей».
