ІНТЕРЕСИ ВКЛАДНИКІВ. «Вкладники відмовляються робити гривневі вклади в банках, якщо їм пропонується менше за 20—25% річних», — говорить президент АУБ. Ставка кредиту, що видається позичальникам, в будь-якому випадкові не може бути нижчою за цей показник. За даними асоціації, середня кредитна ставка для юридичних осіб за останні два роки знизилася з 37 до 27%, і ця тенденція зберігається. Але чекати різкого падіння ставок не доводиться, тому що в такому випадкові може бути поставлено під удар інтереси вкладників. Той же банк «Україна» постраждав саме через зайву необачність при визначенні одержувачів і ціни кредитів, і тепер страждають вкладники.
ЯКІСТЬ ПОЗИЧАЛЬНИКА. Олександр Сугоняко стверджує, що в комерційних банків сьогодні досить вільних кредитних ресурсів, але якісного попиту на них немає. Близько половини працюючих підприємств, зареєстрованих в Україні, за підсумками минулого року задекларували збитки. З такою економікою банкірам працювати дуже складно, і, природно, високі ризики закладаються в кредитну ставку. Окрім того, згідно з українським законодавством, позичальник має пріоритет перед кредитором у разі розгляду суперечки про повернення кредиту. «Часто бере кредит з твердим наміром його повернути, потім у нього виникають проблеми, він читає в законі, а там написано, що, виявляється, можна не віддавати», — говорить президент АУБ, зазначаючи, що розв’язання цієї проблеми державою позитивно вплинуло б на рівень кредитних ставок.
ЧИННИК ТРЕТІЙ, СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ. Українські банкіри поки що ще не впевнені, що тенденція до стабілізації економіки, яка намітилася, безповоротна. Зростання економіки й низька інфляція в останньому кварталі для них не більше, ніж привід для слабкої надії. «На цей рік уряд запланував інфляцію на рівні 9,8%, минулого року було 6,1%, позаминулого — 25,8%. Середній показник виходить — 17%. І ви після цього хочете, щоб я давав кредити під 15% у гривнях? Та ніколи не дам!» — говорить Сугоняко. При цьому він зазначає, що доларові вклади населення погоджується робити під 8%, і банки видають валютні кредити під 10—12%: «Ось ця різниця — це різниця між довірою українців до свого уряду, і уряду Сполучених Штатів».
Нагадаємо, прем’єр-міністр Анатолій Кінах вважає, що без зменшення вартості банківських кредитів українським підприємствам буде дуже важко підтримати високий темп зростання економіки. Але ультимативність тону, що намітилася в заочних переговорах банкірів і Кабміну з приводу вартості кредитних ресурсів для економіки, навряд чи приведе до досягнення мети. Поки що заходи, що робляться в цій сфері урядом, обмежувалися жорсткою критикою НБУ. Він, своєю чергою, розсилає суворі телеграми комерційним банкам. Вихід, за логікою, бачиться все-таки у відкритих переговорах між урядом і банкірами. Ініційований Анатолієм Кінахом парад меморандумів з приводу співпраці з представниками головних галузей економіки вже торкнувся металургів, цукровиків, зерновиків і нафтотрейдерів. Схоже, що прийшов час визначити правила коректної співпраці і з банкірами. Хоча б через те, що без них у інших галузях ніякого зростання просто не вийде.
