Візит українського Президента Віктора Ющенка до Азербайджану просякнутий нафтою. Фактично він є продовженням переговорів, які провів позавчора в Польщі український прем’єр-міністр Віктор Янукович зі своїм польським візаві щодо долі добудування нафтопроводу «Одеса—Броди» до міста Плоцьк. Зі свого боку голова уряду Польщі Ярослав Качиньський продемонстрував на форумі «Криніца» непоганий стимул — 400 млн. євро, які ЄС може надати для добудування частини нафтопроводу, що залишилася, щоб нафта цим трубопроводом могла потрапити до Польщі і далі транзитом — до інших країн європейського співтовариства.
Сам український Президент не приховує, що тема нафтопроводу буде однією з головних на майбутніх переговорах із азербайджанським президентом Ільхамом Алієвим. Про це він заявив у інтерв’ю азербайджанській інформагенції «Тренд» напередодні візиту до Азербайджану. «Економічною базою партнерства України та Азербайджану є взаємні інтереси наших країн, а також вигідне геостратегічне розташування держав. Це, своєю чергою, відкриває перспективи для створення спільних транспортних коридорів, передусім — енергетичних», — цитує агенція слова В. Ющенка.
Зацікавленість у енергетичній співпраці з Азербайджаном Україна підкріплює готовністю підтримати Баку в питанні врегулювання карабаського конфлікту. «Ми готові й далі, в розвиток домовленостей, досягнутих у рамках ГУАМ, підтримувати азербайджанську сторону з метою привернення уваги міжнародного співтовариства до необхідності активізації зусиль із урегулювання нагірно-карабаського, а також інших, так званих заморожених конфліктів на територіях країн-учасниць ГУАМ», — сказав В. Ющенко.
Очікується, що зустріч українського та азербайджанського президентів також має стати черговим кроком до активізації діяльності «Організації за демократію та економічний розвиток — ГУАМ». В. Ющенко як першочергові завдання діяльності цієї організації бачить необхідність адаптації позитивного досвіду інших міжнародних структур, у тому числі СОТ. Потрібно зазначити, що країни учасниці ГУАМ підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі в рамках чотирьох територій (Азербайджану, Грузії, Молдови та України). Але зона вільної торгівлі не діє, оскільки не всі учасники об’єднання ратифікували Угоду в парламенті. Очевидно, що всі учасники об’єднання зацікавлені в тому, щоб цей режим почав приносити конкретні плоди, які могли б відчути пересічні громадяни країн ГУАМ.
Які очікування в Азербайджані покладають на візит українського Президента в Баку? Чи є в Баку нафта, яка могла б наповнити нафтопровід «Одеса— Броди—Плоцьк»? Чи зацікавлений Азербайджан у ГУАМівському миротворчому контингенті? Про це розповідає азербайджанський експерт.
КОМЕНТАР
Фарід КАХРАМАНОВ, азербайджанська агенція Туран:
— Україна є партнером Азербайджану в ГУАМ. Тому Баку, передусім, розраховує на підтвердження політичної підтримки Києва щодо позиції Азербайджану в карабаському врегулюванні. Безперечно, що проблеми безпеки загалом і, зокрема, енергетичної обговорюватимуться на зустрічі президентів. Баку готовий розглянути варіанти перекидання нафти і нафтопродуктів з Азербайджану в Україну. Офіційний Баку зацікавлений у співпраці в галузі авіаційної промисловості, а також у розвиткові транспортних коридорів. У ході переговорів В. Ющенка та І. Алієва можливі зрушення в створенні миротворчого підрозділу в межах ГУАМ. Бо для всіх країн цього об’єднання — це є дуже актуальною проблемою. І в світлі можливого прориву щодо карабаського врегулювання, коли стане питання про розміщення миротворчих сил, то для Азербайджану дуже зручно було б задіяння таких сил ГУАМ. У Баку добре обізнані про великі надії української сторони на реалізацію нафтопроводу «Одеса—Броди— Плоцьк». Але чесно кажучи, в Азербайджану таких можливостей немає. До 2006 року очікується початок пікового видобутку нафти порядку 50 млн. тонн. Але ця нафта піде нафтопроводом Баку—Тбілісі—Джейхан і крім того, Азербайджан має зобов’язання щодо поставок як мінімум 5 млн. тонн на рік. З урахуванням цього розраховувати лише на Азербайджан у сфері реалізації маршруту «Баку—Супса—Одеса—Броди—Плоцьк—Гданьськ» не випадає. Скоріше за все цей маршрут може стати реальністю, якщо через Азербайджан здійснюватиметься перевалка казахстанської нафти.
