До 12 серпня Україна намолотила 28,5 мільйона тонн зерна. Якщо вірити прогнозу Мінпромполітики про нинішній урожай, то залишається зібрати ще трохи більше 13,5 мільйона тонн. Ось лише настрій у селян, особливо у фермерів, не дуже робочий. І їх можна зрозуміти. А кому взагалі цікаво щось робити собі на збитки?
У жнива день, як відомо, рік годує, і просто грішно селянинові в цей час займатися чимось іншим, крім збирання врожаю. Проте в середу фермери Дніпропетровської області вимушені були провести попереджувальний мітинг біля стін обласної державної адміністрації. Вони вважають, що держава ставиться до них без належної уваги. За словами організаторів протесту, в області зерно сьогодні приймають по 380 гривень, і таким чином не виконується постанова уряду про прийом зерна по 480 гривень. Крім того, на елеваторах занижується класність зерна. Представники учасників мітингу звернулися до керівництва області з вимогою створити фермерам нормальні умови. Зокрема, вільні хлібороби Дніпропетровщини хотіли б отримувати державні кредити за ставками не вищими за 5—7% річних.
Фермери також наголошують, що в області не виконують закону України про зерно та ринок зерна — його прийом на елеваторах триває не за світовими стандартами, а за старими нормами. Присутні на мітингу вимагали державної підтримки та наполягали на розробці цінової методики, що дозволила б витримувати оптимальний паритет цін між сільгоспвиробниками та промисловістю. Селяни пригрозили, що в разі невиконання їхньої вимоги вони проведуть страйк біля стін Дніпропетровської облдержадміністрації, але на цей раз ще й із технікою та тваринами.
Але зрозуміло, що в Дніпропетровську всі ці питання не вирішуються. А деякі з них не вирішуються взагалі. Так, пільгового дизпального для аграріїв цього року вже достеменно не буде. Про це заявив учора міністр агрополітики Олександр Баранівський. Він вважає, що аграріям не вдасться досягнути домовленості з нафтопереробними підприємствами про пільгові закупівлі дизельного пального для проведення осінньо-польових робіт. «Не буде пільгового пального, і ніхто про це не говорить», — сказав міністр і пояснив, що нафтопереробники самі перебувають у складній ситуації. «Ми починали жнива з соляркою по 2400 гривень за тонну, а сьогодні вона вже коштує 4000 гривень за тонну, — каже Баранівський. За його словами, якщо минулого року на закупівлю пального аграрії витратили трохи більше двох мільярдів гривень, то їхні цьогорічні витрати оцінюються в шість мільярдів. І це, впевнений міністр, позначиться на підвищенні вартості агропродукції. Він також зазначив, що мінеральні добрива порівняно з минулим роком подорожчали в 2,8 разу, перевезення — на 50%.
Категорична позиція головного аграрія країни відносно нафтових пільг викликає певне здивування. Схоже, одна «урядова рука» абсолютно не знає, що робить друга. Адже не так давно, в середу, після обговорення питань функціонування ринку нафти та нафтопродуктів, перший віце-прем’єр Анатолій Кінах повідомив, що дизельне пальне на проведення жнивної та посівної кампаній в Україні реалізовуватимуть сільгоспвиробникам за пільговими цінами. За його словами, механізм розрахунку цін на «соціально орієнтовані види пального» буде розроблений протягом 10 днів. Що ж відбувається насправді?
Це запитання «День» поставив заступнику віце-президента Асоціації фермерів України Ярославу Кардашу. «Проблеми сьогодні виникли не тільки у фермерів, а й у всіх сільгоспвиробників. Жнива ще не закінчилися, а ціни на пально- мастильні матеріали стали надзвичайно високими. Ціна 3,5 гривні за літр дизпального, яку вимушені платити сьогодні фермери, перекреслює всю їхню попередню роботу, оскільки ціна на нашу продукцію фактично не зростає». Кардаш зазначає, що уряд не спроможний забезпечити закупівлю зерна за тими високими цінами, які обіцяв раніше. «Кошти, виділені аграрному фонду, — передбачає Кардаш, — недостатні для закупівель за такими цінами. У середньому зерно реалізовують за ціною 390 гривень за тонну. Але це не ціна для зерна». Більш того, віце-президент фермерів говорить також про саботаж, із яким його підопічні зустрічаються на хлібоприймальних пунктах. «У Чернігівській області ніхто не хоче брати зерно на токи, оскільки там ще зберігається торішнє...», — зачитує він повідомлення з місць. «Та й ціна смішна. А беруть переважно кормове зерно. Я не знаю, чим це мотивується. Держава начебто і робить потуги, щоб вилучити зерно з ринку, але їх, очевидно, недостатньо. І фермери протестують...».
Про те, що думають про цю ситуацію самі фермери, читайте в опитуванні «Дня».
