Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Софію Київську» все ж будуть рятувати

31 липня, 2002 - 00:00

Масові протести громадськості проти інтенсивного будівництва в районі заповідника «Софія Київська», яке негативно впливає на становище унікального пам’ятника старовини, нарешті здобули дію і були почуті на державному рівні. «День» сприймає це як і свою власну перемогу — проблеми збереження пам’ятників старовини, архітектурного шарму столиці неодноразово піднімалися на сторінках нашої газети. Ці запитання обов’язково звучали і на зустрічах із численними гостями «Дня» — зокрема, ставилися теперішньому і колишньому віце-прем’єр-міністрам з гуманітарних питань Володимиру Семиноженку та Миколі Жулинскому. Вочевидь, читачі пам’ятають круглий стіл, присвячений «епохальній» реконструкції столичного Майдану Незалежності. Зустріч у редакції фахівців стала одним із поштовхів до публічного обговорення питань етичного ставлення до архітектурних ансамблів, що склалися, прав і відповідальності тих, кому, в силу покладених на них обов’язків, доводиться приймати серйозні рішення, які суспільство далеко не завжди сприймає позитивно, як це було і у випадку із «Софією Київською»...

Нагадаємо, що минулого тижня Президент дав розпорядження припинити роботи в охоронній зоні заповідника (це повідомлення надійшло саме в той день, коли гостем «Дня» була Лариса Скорик, з якою ми саме обговорювали долю «Софії»). А позавчора глава Державного комітету з питань будівництва та архітектури Валерій Череп зібрав журналістів на прес-конференцію, де заявив, що рішення глави держави втілене в життя. З 11 липня указом Держбуду була створена спеціальна комісія із фахівців високого класу — істориків, скульпторів, реставраторів і архітекторів, яка в ході перевірки і підтвердила, що роботи в районі Софії велися з численними порушеннями.

Насамперед, не враховувався той «незначний» нюанс, що передбачалось будівництво поблизу пам’ятника національного та світового значення, а значить, повинно було починатися і проходити за особливими нормативами. Це «реконструктори» проігнорували. Так, згідно з розпорядженням Міськадміністрації (підписаним головним архітектором столиці Бабушкіним) Управлінню житлокомунгоспу Шевченківського району дали дозвіл на добудування мансард по провулку Рильського. Все було б законно, якби проектна документація була узгоджена з головним у цьому питанні органом виконавчої влади — Міністерством культури. Почали будівництво і без позитивного комплексного дослідження Київдержекспертизи, тобто не отримавши дозволу на проведення таких робіт. Фітнес-центр у районі Софії взагалі почав зводитися без відведеної йому документально земельної ділянки. Сьогодні, за словами В. Черепа, забудовники повинні довести результати всіх робіт із проектування до відома містобудівної ради, довести безпеку будівництва, і лише тоді можна буде говорити про його подальшу долю. Правда, практика показала, що коли всі роботи навколо Софії припинили, пам’ятник явно став почувати себе краще — ніяких зрушень, за словами глави Держбуду, поки не спостерігається.

Закриття будівництва, як говорить В. Череп, для Держбуду є програмою-мінімум. Також буде «в аварійному порядку» досліджена ситуація в заповіднику, в можливих планах — зміцнення фундаменту дзвіниці Софії, оскільки, за його словами, «щорічно латати окремі елементи, не усунувши першопричини, безнадійно». Стосовно того, чи зможемо справитися власними силами без залучення зарубіжних теоретиків та практиків, В. Череп, виразив цілковиту впевненість — «у нас є фахівці, які виконують ювелірну роботу». Вже отримано схвалення на відпрацювання попереднього плану дій від глави Кабміну, було заявлено про підтримку з боку міністерства фінансів та економіки. Правда, фінансова «заявка» Софії на нинішній рік поки ще виділеними коштами не підкріплена…

Журналісти поставили В. Черепу цілком резонне запитання: «куди дивився Держбуд, коли будівництво тільки починалося?» За словами глави організації, втручатися в господарську діяльність і, тим більше, в справи органів місцевого самоврядування, структура не уповноважена. Благо, повноважень вистачає на те, щоб провести інспекцію «резонансних» об’єктів і, при потребі, їх закривати. З реорганізацією Держбуду в березні нинішнього року її можливості, за ствердженням В. Черепа, помітно посилилися — наприклад, тепер Держбуд має право призначати і звільняти архітекторів областей.

Наталя МЕЛЬНИК, «День»
Газета: