У серпні місяці більшість християн — в Україні й в усьому світі — відзначає день, пов'язаний із закінченням земного шляху Богородиці. Католики відмічають 15-го серпня Небовзяття Пресвятої Діви Марії, а православні та греко-католики святкують сьогодні (15-го за старим стилем) Успіння Пресвятої владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. В народі цей день називають коротко — Успіння (від «заснула»).
Св. апостол Іоанн повідомляє, що Ісус, вже висячи на хресті, доручив Матір опіці свого улюбленого учня Іоанна. Про смерть Марії у Новому Завіті не згадується. А вона померла у домі Іоанна у віці біля 50-ти років. Архангел Гавриїл, який колись приніс їй Благу звістку про те, що вона народить Сина Божого, за три дні попередив Марію про кончину. Християни вірують, що після того, як вона вмерла, «заснула», сам Господь прибув на землю, аби забрати її пречисту душу на небо. Там Діва Марія навічно зайняла місце поряд із Сином.
Мати Божа, Богородичні свята завжди були у великій шані в Україні, особливо дні Покрови та Успіння. З Успінням пов'язаний звичай відзначати закінчення жнив, влаштовувати у цей день хресні ходи з прикрашеним квітами та стрічками снопом. Зібраний урожай віддавався таким чином під протекцію небесної покровительки. В усі часи на честь Успіння Богородиці будувалися численні храми. Один з найстаріших на Київській Руси — храм Успіння в Києво-Печерській лаврі (на фото), який сьогодні, як птиця Фенікс, піднімається, зрештою-решт, із руїн, у яких лежав протягом майже 60 років. У кого піднялася рука зірвати храм — у фашистів, у комуністів — досі невідомо, але відбудовувати дісталося нам.
Через три дні після Успіння Богородиця явилась учням Господа і сказала: «Радійте! Я завжди буду молитися за вас перед Богом!» Серед апостолів був тоді й Андрій, предтеча християнства в Київській Руси.
