Уряд продовжує втрачати контроль над стратегічними ринками. Після вибуху цін на зерно і нафтопродукти тепер криза вибухнула на ринку цукру. Проблема, власне, в тому, що його нікуди дівати. Несподівано великий урожай буряків застав Кабмін зненацька. Виробництво бурякового цукру, за прогнозом асоціації «Укрцукор», становитиме 1,5—1,6 мільйона тонн. Уже сьогодні переробні заводи заповнені цукром, залишки якого на складах перевищують 700 тисяч тонн. Продати його на експорт не дозволяє низька світова ціна. Втім, із розподілом цукру, виготовленим із вирощених вітчизняних буряків, підприємства, мабуть, ще якось би впоралися. Але проблема перевиробництва посилюється пільговим імпортом тростинного цукру-сирцю, який влітку в Верховній Раді пролобіювали імпортери. Тільки протягом останніх двох місяців його ввезли 380 тисяч тонн, а з початку року понад мільйон тонн. У результаті пропозиція катастрофічно перевищила попит і ринкова ціна цукру в Україні опустилася до принизливих для виробників 2050—2100 гривень за тонну.
Відзначимо, що на сьогодні діє постанова уряду про мінімальну ціну, що забороняє операції з цукром за ціною, яка нижча за 2370 гривень за тонну. Але щоб хоч якось збувати надлишки, переробники йдуть на формальне порушення. Іронія ситуації у тому, що при цьому вони вимушені сплачувати ПДВ і податок на прибуток із суми 2370 за тонну. Асоціація «Укрцукор» виступила з вимогами до уряду вирішити проблему надлишку цукру за бюджетні гроші. Зокрема, Держрезерву пропонують закупити 100 тисяч тонн цукру до засіків Батьківщини. Ще 200 тисяч тонн переробні заводи готові реалізувати в рамках урядової програми заставних закупівель. Для цього з бюджету знадобиться 30 мільйонів гривень, які передбачають спрямувати на оплату відсотків за кредитами комерційних банків. «Якщо Кабмін не погодиться з нашими пропозиціями, галузь опиниться у найскрутнішій ситуації, яка гіршатиме й надалі», — попереджає голова асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук. На його погляд, держава зобов’язана допомогти галузі, оскільки сама створила передумови для нинішньої кризи.
Справді, зважаючи на нинішню ситуацію, щонайменше дивно виглядає рішення Верховної Ради, яка прийняла два закони про пільговий імпорт спочатку 360, а потім ще 200 тисяч тонн цукру-сирцю. Компанії, які заробляють на реалізації давальницьких схем із цукром, схоже, мають солідну вагу в парламенті. Трагедія цукровиків у тому, що виробники майже ніяк не пов’язані з імпортерами й оптовими торговцями. Ця роз’єднаність, на думку Миколи Ярчука, і призвела до того, що Верховна Рада зіграла на користь кількох компаній, спровокувавши кризу всієї галузі. У цукрових заводів просто не вистачило політичного впливу, щоб запобігти насуванню кризи. Ну, а самі депутати вже активно посипають попелом голову. Член парламентського комітету з питань аграрної політики Олег Юхновський признається, що обидва законопроекти про пільговий імпорт цукру не мали достатнього економічного обгрунтування. При цьому, за його словами, Кабінет Міністрів також не зайняв чітку позицію щодо доцільності імпорту. Все це дуже дивно.
Проте міністр аграрної політики Сергій Рижук уже заявив про підтримку ініціативи асоціації «Укрцукор» та пообіцяв переробникам, що уряд закупить великі обсяги цукру. Проект відповідної постанови вже передали на розгляд Кабінету Міністрів. Вельми цікаво буде подивитися на механізм таких закупівель. Чи не станеться так, що компанії, які заробили на пільговому імпорті, тепер спробують солодкого життя й на угодах з урядом? У будь- якому разi, якість прогнозування ситуації на стратегічних ринках продовжує непокоїти. Яка товарна група стане наступною в ланцюгу криз, залишається тільки гадати.
