Отже, Україна вже має і прем’єра, й уряд. У цього факту позитивна номінальна ціна. Як поганий бюджет краще, ніж його відсутність, так і наявність уряду робить країну стабільнішою, а тому й більш шанованою в світі. А всередині країни зміцнення влади (тимчасовий уряд не може не складатися з тимчасових людей) теж, безумовно, позитивний чинник. Хоч, ідучи до влади, будь-яка наша політична команда прикрашає себе лозунгами, далеко не завжди дбаючи про те, як буде згодом їх реалізовувати.
Один відомий фінський письменник якось пожартував: лише на телеграфі платять за слова, а не за вчинки. Чи скоро дійде значення цього мудрого зауваження до українських політиків?
Тим часом серед обіцянок сьогодні трапляються геть небезпечні, причому в багатьох, у тому числі й високопоставлених, слухачів вони викликають не лише дрижаки на шкірі, але й цілком обґрунтоване збентеження. Нерідко ці мудреці намагаються напоумити колег, котрі загралися. На жаль, найчастіше їхні зусилля лишаються марними. «Моя позиція залишається незмінною, — заявила наступного дня після приходу до влади прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. — Посередників на газовому ринку бути не може... Посередники в цій справі нікому не потрібні. І, гадаю, в такому напрямку ми будемо вести переговори з РФ».
Це висловлювання потребує тлумачення. Йдеться про номінально швейцарську й так само номінально приватну компанію «РосУкрЕнерго», насправді ж — російсько-українську, що перебуває під контролем.., скажімо, влади двох країн. Компанія постачає до кордону нашої країни середньоазіатський природний газ. До початку наступного року за ціною $130 за тисячу кубометрів, а після, відповідно до недавно підписаних угод, — за $179,5 за тисячу кубометрів. (При цьому ставка тарифу на транспортування російського газу територією України й тарифу на транспортування газу для України територією Росії зросла з $1,6 до $1,7 за тисячу кубометрів на 100 кілометрів.) Звісно, ці домовленості мало кого в Україні влаштовують. Навіть екс- прем’єр-міністр Віктор Янукович висловлював свого часу невдоволення ними, хоч нарівні зі своїм міністром енергетики Юрієм Бойком (а також Президентом Віктором Ющенком, який підписав для останнього відповідні директиви) несе за них відповідальність.
Але чи можете ви уявити собі ситуацію, коли чоловік купує на базарі курку, а жінці здається, що ціна покупки зависока, і вона відразу ж біжить з’ясовувати стосунки з продавцем? На урядовому рівні ніхто у світі так не робить. Лише уряд революційної радянської Росії колись діяв таким чином.
У нашому випадку ситуація відрізняється тим, що на курячому базарі можна завжди і досить легко змінити продавця. А на нашому газовому ринку (географія — річ дуже вперта) він, на жаль, усього один. І не треба бути провидцем, аби передбачати, що після спроби перегляду газових домовленостей ціна може ще більше підскочити. І це наші газові візаві нам уже обіцяли: якщо не буде посередника, вони загрожують постачати Україні не середньоазіатський газ (зараз саме його доставляє в Україну «РосУкрЕнерго» за ціною, істотно нижчою від європейських цін), а газ власне російського походження, та тільки його ціна в цьому випадку буде не меншою за $230.
Проте, за словами Тимошенко, уряд збирається «детально розібратися в газових питаннях». Це сказано цілком по-прем’єрському, тобто не без дипломатичного прикриття справжніх намірів, проти яких досить рішуче виступає Президент України. На початку грудня він говорив, що «ціна в $179,5 — це великий шок для української економіки». Це, за словами Віктора Ющенка, ще раз змушує переглядати політику енергоспоживання, особливо в таких галузях, як комунальне господарство, приватний сектор і частина індустрії. Але при цьому Президент наголошує на тому, щоб підтягнути країну до рівня інших держав, які вже давно використовують набагато менше енергоресурсів на один долар ВВП, аніж Україна. «Повірте, давати згоду на те, аби щорічно споживати 76 мільярдів кубів газу — це норма, і витрачати на виробництво ВВП учетверо більше енергії, ніж це роблять наші сусіди, — це політика безперспективна», — каже він і коментує заяви лідера БЮТ, а нині вже прем’єр-міністра Юлії Тимошенко про те, що вона зможе знизити ціну газу після того, як отримає цю посаду: «Я б дуже радив українським політикам сьогодні не політизувати питання ціни на газ. Окрім шкоди, я запевняю вас, такі постановки нічого іншого не принесуть». Президент закликає всіх політиків бути чутливими і дуже обережними в цьому питанні. «Я гадаю, що ці люди мають знати тенденції, насамперед, континентального ринку й чесно дбати про те, щоб Україна отримала оптимальну ціну, враховуючи унікальні умови, обставини, які вона має», — зауважив Президент. І все ж, він вніс кандидатуру Тимошенко в парламент... Якими були при цьому його справжні наміри?
