Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Спасибі Вам, президенте Буш

22 березня, 2003 - 00:00

Спасибі, великий правителю Джордж У. Буш (George W. Bush). Дякую Вам за те, що відкрили нам очі на небезпеку, якою є Саддам Хусейн (Saddam Husein). Можливо, багато хто з нас забув, як він використав хімічну зброю проти свого народу, проти курдів, проти іранців. Хусейн — це кривавий диктатор, найочевидніше втілення зла нашого часу.

Але все ж таки, це не єдина причина, з якої мені хотілося б висловити Вам свою вдячність. За перші два місяці 2003 року Ви змогли донести до всього світу багато важливих думок, і саме тому заслуговуєте на мою подяку.

Отже, згадуючи один із віршів, вивчених мною ще в дитинстві, я хочу сказати Вам: спасибі.

Дякую Вам за те, що показали всьому світові, що турецький народ і парламент цієї країни не продаються і за 26000 мільйонів доларів.

Дякую Вам за те, що пояснили всьому світові, наскільки величезна безодня відділяє рішення уряду від бажання народів. І таким чином ясно дали зрозуміти всім, що ані Хосе Марія Аснар (Jose Maria Aznar), ані Тоні Блер (Tony Blair) не надають жодного значення і не мають щонайменшої поваги до виборців, які проголосували за них. Аснар здатний не звертати уваги на 90% іспанців, які виступають проти війни, а Блера не змусить замовкнути навіть найпотужніша за останні 30 років маніфестація, яка відбулася у Великій Британії.

Дякую Вам за завзятість, що змусила Тоні Блера прийти до британського парламенту зі сфальсифікованим досьє, написаним якимось студентом десять років тому, і видати його за «переконливі докази, зібрані британськими секретними службами».

Дякую Вам за те, що Вашими стараннями Колін Пауелл (Colin Powell) сів у калюжу, показавши на засіданні Ради Безпеки ООН кілька фотографій, автентичність яких тиждень по тому Ганс Блікс (Hans Blix) — голова інспекторів з озброєнь, які працювали в Іраку — публічно заперечив.

Спасибі за те, що завдяки Вашій позиції, антивоєнний виступ міністра закордонних справ Франції, пана Домініка де Вільпена (Dominique de Villepin), зустріли громом оплесків. Раніше подібної честі за всю історію існування ООН удостоювали лише одну людину — Нельсона Манделу (Nelson Mandela).

Спасибі за те, що завдяки Вашій мілітаристській заповзятості, зазвичай роз’єднані арабські держави вперше на засіданні своєї Ліги, яке відбулося наприкінці лютого в Каїрі, одностайно виступили проти захоплення Іраку.

Спасибі Вам за те, що завдяки Вашим пишномовним заявам про «ООН, якiй надано можливість довести свою значущість», навіть найреакційніше налаштовані країни почали виступати проти нападу на Ірак.

Спасибі Вам за те, що завдяки Вашій зовнішній політиці міністр закордонних справ Великої Британії Джек Стро (Jack Straw), у розпал XXI століття заявив, що «війну можна виправдати морально», після чого повністю втратив довіру до своєї персони.

Спасибі Вам за прагнення роз’єднати Європу, яка прагне об’єднання: це небезпечний сигнал, який не залишиться без уваги.

Дякую Вам за те, що спромоглися досягнути мети, до якої в цьому столітті дійшли небагато: об’єднати мільйони людей на різних континентах у боротьбі в ім’я однієї ідеї — нехай ця ідея і прямо протилежна Вашим прагненням.

Дякую Вам за те, що Вашими стараннями ми знову відчули, що навіть якщо слова наші й не почують, їх все ж таки вимовили. І в майбутньому це додасть нам ще більше сил.

Дякую Вам за те, що не звертаєте уваги на нашу думку, за те, що усунули всіх тих, хто вважає інакше, ніж Ви. Отже, майбутнє Землі належить виключеним.

Дякую Вам, оскільки інакше б ми так і не дізналися про нашу здатність об’єднувати свої зусилля. Можливо ця здатність буде некорисною сьогодні, але, найімовірніше, виявиться корисною в майбутньому.

І сьогодні, коли здається, що дріб барабанів війни вже не зупинити, мені хотілося б пригадати тут слова одного європейського монарха, звернені до завойовника: «Нехай твій ранок буде чудовим, нехай сонце виблискує на облаштунках твоїх солдатів, бо ввечері я розіб’ю тебе».

Дякую за те, що тепер усі ми — ціла армія безіменних людей, які вийшли на вулиці, щоб зупинити процес, що відбувається повним ходом, — знаємо, що таке безсилля. Тепер ми навчимося боротися з ним і преображати його.

Тому радійте чудовому ранку і перемозі, яку він, як і раніше, може принести Вам.

Дякую Вам за те, що не стали слухати й серйозно сприймати нас. Лише знайте, що ми Вас почули і слів Ваших не забудемо.

Дякую Вам, великий правителю Джордж У. Буш. Величезна подяка.

Пауло КОЕЛЬО/ Paulo Coelho, 18 березня 2003, Переклад www.inoСМИ.ru
Газета: