Депутати, якi вже одного разу «заморозили» військову реформу, схоже, вирішили позбавити процес ще й будь-якої логіки. Законодавчий «військовий пакет» почали вводити в дію безсистемно, шматками. Учора Верховна Рада України ухвалила закон про державні гарантії соціального захисту військовослужбовцям, які звільняються зі служби в зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, а також членам їхніх сімей. За цей документ проголосували 386 народних депутатів із 403 зареєстрованих у сесійнiй залі. Верховна Рада також ухвалила закон, спрямований на посилення соціального захисту та підвищення пенсій ного забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та служби за контрактом. На його підтримку висловилися 362 народні депутати з 404. Водночас парламент не підтримав пропозицію повернутися до основних законопроектів військової реформи — про зміни до закону України про чисельність ЗС на 2000—2005 роки, згідно з якими пропонувалося скоротити чисельність армії, — за неї проголосували 175 народних депутатів із 401. Унаслідок такого поверхневого та популістського підходу виникла колізія, здатна викликати негативні та навіть небезпечні наслідки. Прокоментувати ситуацію, що виникла, «День» попросив міністра оборони України Євгена МАРЧУКА.
— Які наслідки, на вашу думку, матиме відмова частини депутатського корпусу підтримати закон про скорочення чисельності Збройних Сил?
— Негативне голосування щодо внесеного Президентом України законопроекту про скорочення чисельності Збройних Сил до 2005 року означає, що військова реформа практично призупиняється. По-друге, Міністерство оборони тепер змушено буде скасувати свої плани щодо скорочення призову військовослужбовців строкової служби — у зв’язку із реформуванням чисельності на поточний рік ми планували скоротити призов на 14 тисяч. Ми також планували скоротити набір курсантів до військових навчальних закладів, оскільки в чотирирічній перспективі така кількість офіцерів була б непотрібна. Крім того, виникає проблема і з об’єднанням двох видів Збройних Сил — Протиповітряної оборони (ППО) та Військовоповітряних сил (ВПС) — відповідний закон прийнятий Верховною Радою. Але ж об’єднання двох видів ЗС, яке планувалося завершити в наступному році, передбачало ліквідацію дублюючих структур, досягнення високої ефективності нового об’єднаного виду і — найголовніше — скорочення на 40% витрат на його утримання. Проте скорочення дублюючих структур передбачало й вивільнення обслуговуючого персоналу, а тепер, у зв’язку з тим, що скорочення не затверджено парламентом, ми не можемо вивільняти обслуговуючий персонал, тобто ліквідовувати ті самі дублюючі структури. Не йтиметься, зрозуміло, й про скорочення на 40% витрат. Реформа Збройних Сил та скорочення їхньої чисельності тісно взаємопов’язані. Реформа передбачає зміну структури ЗС, зменшення кількості частин, які давно вже втратили бойову готовність тощо. Нерозумно, неекономічно, нераціонально утримувати такі структури, які, окрім клопотів і великих витрат, нічого Збройним Силам не дають. Реформа ЗС передбачала за результатами 2004 року вивільнення у бюджеті 440 млн грн. (ці цифри дуже ґрунтовно — і з експертами, і з опонентами — обчислювалися), які мали піти на підвищення грошового утримання військовослужбовців і розвиток ЗС, розробку та закупівлю найновітніших озброєнь. Однак сьогоднішнє (вчорашнє. — Ред. ) голосування парламенту означає, що цих 440 млн. грн. у структурі бюджету 2005 року не буде. Простіше кажучи, не буде можливості реально підвищити грошове утримання військових, які служитимуть у 2005 році, тому що в бюджеті не буде належного ресурсу.
«Заморожування» чисельності Збройних Сил також означає консервацію інших негативних і навіть небезпечних явищ. Зокрема, утримування полковників на посадах капітанів, майорів, підполковників, що в свою чергу означає в значній мірі перекриття дороги для нормального швидкого росту молодим військовим командирам. Можна говорити і про ряд інших негативів, пов’язаних із призупиненням реформи військової освіти, яка сьогодні надлишкова: існування та утримання такої значної інфраструктури «з’їдає» близько сотні мільйонів гривень. Виникає також проблема і з передачею залізничних військ до Міністерства транспорту, хоча щодо цього є вже відповідні рішення...
— Що далі?
— Якщо цей проект закону ще раз не буде внесено на розгляд Верховної Ради, — а я думаю, що ті депутати, які сьогодні голосували проти, зрештою мають усвідомити негативні наслідки свого волевиявлення, — це означатиме, що буде законсервована переважна більшість тих серйозних небезпечних явищ, що накопичувалися в Збройних Силах. Думаю, що суть політичного рішення тих фракцій і окремих депутатів, які голосували проти, дійде до них (на жаль, пізніше, ніж можна було б), — але буде вже багато втрачено.
— На цьому тлі прийняття ВР, зокрема, закону про соціальні гарантії військовослужбовцям, які звільняються у зв’язку з реформуванням ЗС, виглядає, м’яко кажучи, нелогічним...
— Я сьогодні, як ви чули, в сесійній залі кілька разів від мікрофона ставив запитання: для кого цей закон? Адже 19 лютого цього року я представляв у Верховній Раді проект закону «Про реформування Збройних Сил України», — і його було прийнято в першому читанні! У цьому законі йдеться, зокрема, про об’єднання двох видів, скорочення чисельності — величезний блок — соціальних гарантій для тих військовослужбовців, які підлягатимуть скороченню. Передбачалося, що ці соціальні гарантії діятимуть на період реформи 2004—2005 років. На скільки прийнято сьогоднішній законопроект? Швидше за все, на рік — на 2004—2005. Тоді, і я про це говорив, створюється унікальна ситуація для військовослужбовців, які звільнятимуться цього року: їхнє становище суттєво відрізнятиметься від становища тих, які звільнялися минулого року, і які звільнятимуться наступного. Тобто ті, хто звільнятиметься цього року в зв’язку з реформуванням армії, нібито матимуть певні соціальні гарантії, — але ж на продовження цього самого реформування парламент згоди не дав, а звільнення за власним бажанням — це вже зовсім інша справа! Тобто є ризик введення військових в оману — тими, хто подає прийняття сьогоднішнього закону як захист військовослужбовців. Іншими словами, ті депутати, які керувалися суто політичною логікою та передвиборчими технологіями, не заглибилися в суть проблеми. До того ж, цей закон, прийнятий сьогодні конституційною більшістю, в сесійній залі ніхто навіть не слухав! А там є досить складні соціальні формули, йдеться про великі витрати, які треба ретельно обраховувати...
Думаю, що парламент ще має повернутися до цього питання, — не може вищий законодавчий орган, точніше, та його частина, яка голосувала проти, створювати такі парадокси. До речі, сьогодні стало також очевидно, що більшості у Верховній Раді немає...
— Чи відіб’ється цей крок парламенту на позиціях України напередодні Стамбульського саміту? Адже військова реформа є важливою складовою взаємин iз НАТО, підвищення рівня яких прагне Україна...
— Це може позначитися на позиціях України в Стамбулі (точніше, на репутації політичних сил, відповідальних за наслідки сьогоднішнього голосування), — хоча й не радикально, тому що Стамбульський саміт не розглядатиме питання про членство України в НАТО чи План дій щодо членства. Але... На жаль, концентровано ситуація виглядає так: парламент блокує військову реформу. Саме так. Ініціатором реформи є Президент; уряд і Міністерство оборони забезпечили все необхідне, створили безпрецедентно розгорнуту, унікальну правову базу — нову редакцію воєнної доктрини, провівши її крізь усі терни (зараз цей документ знаходиться в Раді безпеки), Стратегічний оборонний бюлетень —«біблію» реформи, закони про цивільний контроль, про потенційні загрози воєнній безпеці України (обидва вже прийняті). Не кажучи вже про досить серйозний правовий механізм забезпечення соціальних гарантій і їх реалізації, зокрема, спільно із Державним центром зайнятості, який, на виконання указу Президента, розробив дуже серйозну відповідну програму. Координаційний центр адаптації військовослужбовців в свою чергу створив цілу інфраструктуру в регіонах, відпрацьовано цілий ряд програм навчання й перепідготовки колишніх військовослужбовців. Вкладено кошти, — однак тепер усе це стає проблематичним...
Проте я переконаний, що внаслідок серйозного осмислення ситуації тими, хто, виконуючи політичне рішення, голосував проти, вони прийдуть до запитанням: а що ж ми сотворили?.. Життя продовжується, і ми продовжимо боротьбу за те, щоб парламент прийняв комплексний пакет законів щодо військової реформи.
