Людина третього тисячоліття, прийнято вважати, повинна бути енергійною, підтягнутою, заповзятливою, красивою — одним словом — конкурентоздатною. Здоров’я, як відомо, не купиш, але це тільки у тому випадку, коли його вже немає. А поки воно є, його просто треба всіляко підтримувати, або вести модний сьогодні здоровий спосіб життя. Однією з найважливіших складових цього самого способу є правильне харчування. Ця тема в нашій країні надмірно проблемна, з якого боку не підійди. Складно говорити про збалансоване правильне харчування в той час, коли частина громадян країни «сидить» на одних макаронах. Але все ж таки, кількість загроз, внаслідок недбалого ставлення людей до якості продуктів, що скуповуються ними, перевищує критичний рівень.
Якщо постояти хоча б півгодини на ринку біля прилавка із продовольством і поспостерігати за покупцями, то можна помітити, що більшість із них, бажаючи отримати інформацію про якість продукту, обмежується лише одним запитанням: «Свіже?» Звичайно, досвідчені «експерти» відразу звертають увагу на зовнішній вигляд пропонованого м’яса або овочів (деякі, наприклад, можуть визначити неозброєним оком, скільки разів «свіжоморожена» риба розморожувалась на сонечку й заморожувалася знову). Але навряд чи комусь спаде на думку докладно вивчати продукт, упакований у респектабельну тару, на якій, здавалося б, усе написано: марка виробника, склад продукту, термін придатності та інші відомості. Споживач довіряє знайомій етикетці, не враховуючи того, що вона цілком могла бути надрукована на кольоровому ксероксі в якій-небудь «секретній конторі» і що за нею переховується абсолютно непридатний до вживання сурогат. Мова йде не тільки про продукти харчування, але й про товари першої необхідності: шампуні, мило, памперси, миючі засоби та інше. За словами завідувачки відділення гострих отруєнь Київської міської лікарні швидкої допомоги Алли Богомолець, за минулі дев’ять місяців поточного року до них надійшло в загальній кількості близько 340 хворих iз отруєннями та різними алергічними реакціями внаслідок використання побутової хімії.
Серед історій, що повідали кореспондентовi на одному зі столичних оптових ринків, є кілька просто страхітливих. Хто б міг здогадатися, що сметану та майонез, які продаються в скляних банках, можна «переполовинити», розливши ще в декілька банок, а недостачу доповнити... серветками! Споживачі, які роблять покупки не в магазинах, не раз виявляли в пляшці шампанського (бездоганно закупореній) проціджене кисле вино, а пральний порошок був наполовину змішаний із содою або лугом (щоб пінилося). Таких випадків можна зібрати багато, причиною цього є недбале ставлення до товарів покупців, вимушених у гонитві за найнижчою ціною купувати товари в місцях, де їхня якість ніким не контролюється.
Як повідомила «День» завідувачка відділу контролю за якістю продукції Управління із захисту прав споживачів Держстандарту на споживчому ринку цього управління Тетяна Козьякова, щодня здійснюються планові перевірки суб’єктів господарювання на предмет продажу фальсифікованої продукції. «У разі встановлення факту продажу «лівих» товарів, — каже Т. Козьякова — суб’єкт притягується до адміністративної відповідальності з передачею справи до слідчих органів і виплачує значні грошові штрафи». Але якщо комусь пощастило і перевіряючі в його діяльності порушень не виявили, він може «розслабитися» — як мінімум, рік його не турбуватимуть (тобто можна спокійно порушувати).
Разом із тим, проблема підроблення продукції актуальна не лише для споживачів, але й для виробників оригінальної продукції, які зазнають через це багатомільйонних збитків. Кожна торгова марка всіма можливими способами намагається запобігти виробництву «лівої» продукції під їхнім ім’ям: запроваджуються всілякі наклейки з логотипами, голографічні значки, упаковки, які важко підробити, та інші засоби захисту. Але небагато які торгові марки можуть повідомити привселюдно, на які атрибути має орієнтуватися покупець, щоб не помилитися.
ДО РЕЧІ
На фоні останніх подій у світі Український департамент ветеринарної медицини став однією з найпопулярніших структур, що і підтвердила прес-конференція головного ветеринарного інспектора України Петра Вербицького, яка пройшла позавчора практично з аншлагом. На цей раз «хворим» питанням став імпорт продукції тваринного походження. В кінці вересня з США в Україну було завезено 1800 тонн м’яса птиці, яку експертиза Департаменту ветеринарної медицини визначила як неякісну (м’ясо неодноразово відтавало і заморожувалося, внаслідок чого почався процес гниття). Товар було негайно відправлено назад, і департамент ветмедицини ухвалив рішення припинити імпорт м’ясної продукції з США. Подібні санкції діятимуть доти, доки українські ветеринари не вивчать технології обробки м’яса, хімічний склад дезрозчину, наявність щеплення у птиці (якщо було зроблено щеплення від тієї хвороби, яка не існує в Україні, ця птиця не повинна завозитися в Україну), а крім цього перевірку пройде і їжа птиці. Також останнім часом заборонено ввезення в Україну м’ясної продукції з Чехії і Словаччини через зафіксовані там випадки губчастої енцефалопатії.
Кажучи про «сибірку», П. Вербицький ще раз спробував розвіяти тривогу, повторюючи, що в Україні в цьому році зареєстровано всього лише 11 несприятливих пунктів, в той час як в 40-і роки їх було тисячі. Правда, давні випадки мають реальну можливість «відгукнутися» й сьогодні, оскільки спалювати трупи хворих тварин, а значить і повністю знищувати спори сибірської виразки, почали тільки в 60-і роки. До цього практикувалося поховання тварин, що залишало можливість для того, щоб збудники хвороби залишалися живими сотні років і за сприятливих умов (звичайно навесні) підіймалися на поверхню. За словами головного ветеринарного інспектора, у зв’язку з загальною «сибірською» панікою, в Україні здійснено додаткові запобіжні засоби. Насамперед, це стосується колекції штамів мікроорганізмів, вірусів і бактерій, яка вважається державним надбанням і зберігається в деяких науково-дослідних інститутах Києва, Харкова та Рівного. У цих установах тепер встановлено сигналізацію і грати (навіть на верхніх поверхах), було змінено двері й встановлено чергування фахівців в інститутах. Крім цього, Петро Вербицький завірив, що з вакциною проти «сибірки» в Україні проблем немає, як проте і з дезинфекційними засобами.
