Американська адміністрація розглядає можливість перенести акцент у своїй стратегії з ядерних сил на високоточні озброєння особливої потужності. Газета «Нью-Йорк Таймс» отримала доступ до документів, які стверджують, що після холодної війни необхідна нова концепція стримування, яка виправдає різке скорочення наступальних ядерних арсеналів США приблизно на 7 тисяч боєзарядів тобто до 1700-2200 одиниць. Однак виведені з арсеналу боєголовки не обов’язково буде знищено. Про це, як повідомляють інформагентства, було оголошено на закритому брифінгу в Білому домі для членів американського Конгресу. Зброю буде просто відправлено на склади, звідки у разі потреби її можна буде відносно швидко повернути «в стрій». За інформацією Бі-Бі-Сі, США поки що твердо вирішили знищити лише 50 міжконтинентальних балістичних ракет Peacekeeper.
«Якщо вироби, що скорочуються, залишаються в повній цілості й можуть бути відновлені знову, то скорочення перетворюються на посміховисько», — заявив, як передає Бі-Бі-Сі, виконавчий директор Асоціації з контролю над озброєннями Деріл Кимбалл. Правда, після терактів 11 вересня багато американців вважають скорочення озброєнь непатріотичним. У той же час Білий дім знову повертається до питання про відновлення ядерних випробувань. Як стало відомо, адміністрація Буша має намір вимагати у Конгресу асигнування на підготовку до підземних ядерних вибухів. Правда, міністр оборони США Дональд Рамсфельд заявив, що Вашингтон поки продовжить дотримуватися мораторію на випробування, оголошеного президентом Бушем-старшим 1992 року під натиском Конгресу. За день до того, як залишити Білий дім, батько нинішнього президента США направив Конгресу звіт, в якому наполягав на скасуванні мораторію. Адміністрація Клінтона залишила мораторій в силі, але Буш-молодший, схоже, готовий виконати те, що не вдалося зробити його батькові. Прихильники випробувань вказують, що більшість вельми складних ядерних зарядів уже «прослужила» років 20, і для того, щоб вони були на озброєнні США ще стільки ж, частину їх не зашкодило б випробувати. Немов обгрунтовуючи прагнення не знищувати ядерні арсенали, ЦРУ підготувало доповідь «Розвиток іноземного ядерного потенціалу і загроза атаки міжконтинентальними балістичними ракетами до 2015 року» (www.cia.gov). У документі вказано, що через 14 років Китай у чотири рази збільшить кількість ядерних ракет далекої дії, націлених на США, з нинішніх 20 до 75 — 100 одиниць. Посилення ядерного потенціалу, вважають у ЦРУ, необхідне Китаю для подолання американської системи протиракетної оборони.
У Північній Кореї, повідомляє звіт ЦРУ, незважаючи на припинення випробувань ракет як мінімум до 2003 року, продовжуються розробки двоступеневої ракети «Тепо Донг-2», яка зможе уразити західні території США. До того ж Пхеньян, найімовірніше, володіє одним або двома ядерними зарядами, які можна буде встановити на цій ракеті. Іран, за даними доповіді, після 2010 року також цілком зможе створити ракету далекої дії. Ірак може розгорнути програму міжконтинентальних ракет першого покоління. Індія вважає розвиток ядерних ракет необхідним для втримання Пакистану від нанесення першого удару, в той час як Пакистан розглядає ядерні ракети як необхідну противагу індійському арсеналу. В доповіді не говориться прямо про російську ядерну загрозу, але зазначається, що російські ядерні ракети найбільш здатні досягнути США.
Отже, діалог між Бушем і Путіним на техаському ранчо в листопаді поки що до реальних результатів не призвів. Росія ще не відповідала на останні повідомлення з Вашингтона, але ще задовго попереджала, що відповідь уже готова. І все це загалом не дає підстав для надто оптимістичних висновків.
