Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Старт, фальстарт чи фініш?

Про перспективи коаліції та тіньового уряду
15 квітня, 2006 - 00:00
ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА

Отже, БЮТ, «Наша Україна» та СПУ вийшли на старт у створенні демократичної коаліції. У четвер ввечері було підписано перший документ про майбутню співпрацю в парламенті трьох сил, і лідери радісно продемонстрували журналістам свої примірники протоколу (на фото). А представники вказаних політичних сил поспішили до телестудій обговорювати майбутнє коаліції, а заодно й перспективи опозиції, до якої автоматично ввійшла Партія регіонів.

І ось у прямому ефірі ток- шоу Анни Безулик на «1+1» регіонал Євген Кушнарьов і керівник юрдепартаменту «Нашої України» Роман Зварич висловили думку про доцільність створення в Україні так званого тіньового Кабміну. «Треба ввести в чинне законодавство механізм під назвою «тіньовий Кабінет» для того, щоб він мав повний доступ до тієї інформації, якою володіє міністр», — запропонував Зварич. Він додав, що цей так званий тіньовий уряд зміг би розробляти та пропонувати органам влади альтернативні шляхи вирішення проблем. У свою чергу, Кушнарьов сказав, що згоден зі Зваричем у частині необхідності створення так званого тіньового, або альтернативного Кабміну. Крім того, Кушнарьов наголосив, що в Україні досі відсутня нормативна база, яка б регулювала діяльність опозиції, тому насамперед треба ухвалити закон про опозицію.

А вранці, як зазначається у відомій пісні, «вони прокинулися». І на засіданні Політради блоку «Наша Україна» зненацька з’ясувалося, що нашоукраїнці не зрозуміли, що саме підписали. Зокрема, на політраді йшлося про те, що в четвер до протоколу був залучений пункт №6, у якому вказано, що «угода про коаліцію готується на основі принципів, передбачених у проекті меморандуму про створення коаліції демократичних сил». Як повідомив агентству Інтерфакс-Україна член президії НСНУ Павло Жебрівський, є три меморандуми, однак жоден із них не був підписаний. «Через це посилання на меморандум, невідомо який, що насправді не є легітимним, незрозуміле членам президії», — сказав Жебрівський. Водночас у БЮТ впевнені, що йдеться саме про той меморандум, який раніше був запропонований їхньою політичною силою. А цей документ передбачає, що прем’єра пропонує та політсила в складі коаліції, яка набирає найбільшу кількість голосів на виборах (відповідно БЮТ, а отже, йдеться про кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду прем’єра). Нашоукраїнців, звісна річ, такий варіант не влаштовує, і політрада блоку запропонувала партіям, які входять до його складу, до вівторка ухвалити рішення своїх керівних органів про підписаний протокол і, зокрема, про пункт №6. А для цього вiдразу ж знайшли в підписаному документі потрібне застереження: «Слід віддати належне нашим переговорникам: Роман Безсмертний і Роман Зварич діяли абсолютно правильно, мудро, коли взяли тайм-аут, написавши, що протокол повністю набуває чинності після схвалення вищими органами партії. Вони винесли це проблемне питання на президію, і президія таким чином ухвалила рішення», — сказав П. Жебрівський.

Усе це може означати лише одне: підписаний протокол цілком можуть оголосити фальстартом. «День» поцікавився в експертів-політологів їхньою думкою щодо майбутнього помаранчевої коаліції, а заодно й про доцільність створення «тіньового уряду».

«Це спроба відтворити те, що одного разу вже себе скомпрометувало»

Володимир ФЕСЕНКО , голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

— Я би назвав те, що сталося в четвер увечері, «політичними заручинами», після яких починається підготовка до шлюбу. А ось перевірка на дієздатність нової коаліції відбудеться під час голосування по кандидатурі прем’єра та по складу уряду. Саме в цей час ми пересвідчимося, чи справді коаліція є єдиним цілим. До речі, під час підписання угоди про коаліцію можливі сюрпризи, оскільки підписуватимуть не лише лідери партій і блоків, а й народні депутати, члени фракцій, що ввійшли в коаліцію. І ні для кого не є таємницею, що тут головний проблемний момент — ставлення до кандидатури Юлії Тимошенко на посаду прем’єра. Саме від кількості та консолідованості внутрішньої опозиції в самій коаліції залежатиме, чи стане Юлія Тимошенко прем’єром. Причому, хочу зазначити, що оця внутрішня опозиція існує не лише в «Нашій Україні», а й у лавах Соцпартії. І судячи з багатьох непрямих ознак, із чуток, які побутують у кулуарах, соціалісти, підписуючи угоду з БЮТ і «Нашою Україною», паралельно проводять переговори й із Партією регіонів.

Що стосується стабільності та «живучості» цієї коаліції, то хоч би яка зараз була коаліція, вона повинна пройти певний випробувальний термін, певний період адаптації на взаємне співіснування. Я не випадково порівняв коаліцію зі шлюбом. Молодята повинні прожити хоча би рік, аби пройти перевірку на сумісність, щоб зрозуміти, чи зможуть вони співіснувати, чи ні. Це стосується не лише нинішніх учасників коаліції демократичних сил. Якщо, наприклад, створюватимуться коаліція навколо Партії регіонів, точно таке саме випробування чекає і її.

Тому в будь-якому випадку, я вважаю, що вже восени, під час бюджетного процесу, ми побачимо, наскільки стабільною буде ця коаліція. Якщо вона переживе першу «сімейну кризу», тоді вона має певні перспективи, якщо ж вона припинить своє існування вже восени, тоді доведеться або змінювати уряд, або, швидше за все, буде створена нова коаліція.

І, насамкінець, ще одна важлива обставина. Я би все ж таки не концентрував уваги на одній Тимошенко. Я вважаю, це велика помилка та велика ілюзія вважати, що якщо Тимошенко стане прем’єром, то це буде її уряд. Я би все-таки назвав цей уряд коаліційним. І «Наша Україна», і соціалісти ставитимуть якісь обмеження. Сама угода коаліції, її програмна й організаційна основа також будуть серйозними обмеженнями в діяльності Тимошенко. Тому вона не буде монопольним власником виконавчої влади.

Кость БОНДАРЕНКО , політолог:

— У нас усі розмови про коаліцію тривають ще до виникнення і парламентської більшості, і парламенту загалом. Це лише попередні переговори, і цей підписаний документ може розцінюватися лише як декларацію про наміри. Як сказав мені у приватній розмові один з активних учасників коаліції, поки що, здається, лише одна Юлія Володимирівна вірить, що вона реально буде прем’єром і що коаліція відбудеться.

Ще один важливий момент: ця коаліція не дає відповіді на головне питання української політики — питання єдності України, єдності Сходу та Заходу країни. Ігнорування Сходу просто недопустиме, воно поглибить розкол, що існує з 2004 року. А в цій коаліції усе йде до реставрації тих починів, які ми спостерігали на початку 2005 року. Сам перебіг подій 2005 року показав, що, мабуть, у тій коаліції щось було не так і що треба якимось чином щось змінювати. У нас не змінюється нічого, а намагаються відтворити те, що вже одного разу скомпрометувало себе. Тому, я гадаю, що навколо коаліції буде ще багато суперечок, усередині коаліції існує досить багато амбіцій і протиріч. І, я вважаю, що ці протиріччя можуть призвести до того, що коаліція може бути або короткостроковою, або вона розпадеться, не відбувшись.

«Гра в тіньовий уряд дуже небезпечна»

Вадим КАРАСЬОВ , директор Інституту глобальних стратегій:

— Я вважаю, що для опозиції взагалі не треба вигадувати жодних законів. Якщо в країні нормальна демократична процедура та діють інститути парламентської демократії, свобода слова, незалежність ЗМІ, політичний плюралізм і конкуренція, тоді опозиція діятиме в рамках повновагої демократичної системи, і не треба для неї вигадувати жодних законодавчих привілеїв. Більш того, такий закон може навіть обмежувати опозицію.

Тіньові уряди характерні для британського варіанту, де існує двопартійна система, й відомо, що саме ця партія, яка сьогодні перебуває в статусі тіньової опозиції, завтра прийде до влади. Тому з нею вільно діляться інформацією, її підживлюють тощо.

В Україні така схема, хоч і цікава з погляду інтегрування Партії регіонів і самого Донецького регіону в загальнонаціональну політичну систему, але її важко реалізувати, оскільки майбутня коаліція не однопартійна, а трипартійна. У ній вистачатиме своїх серйозних внутрішніх протиріч. Залучення нібито четвертого, нібито коаліціонера, хоч і тіньового, може лише посилити ідейні та персональні протиріччя в парламентській коаліції.

Тож я би це розглядав не як якесь нове слово в юриспруденції та в політології, а як механізм «стримувань і противаг» для своїх коаліційних партнерів із боку «Нашої України». Адже тоді можна буде використовувати аргумент «тіньового двійника» в особі Партії регіонів, щоб впливати на політику всередині коаліції, обмежуючи одних, стимулюючи третіх. З огляду на те, що, швидше за все, прем’єр-міністром у рамках помаранчевої коаліції стане Юлія Тимошенко, то ставка на залучення тіньового кабінету, очевидно, буде спрямована на стримування політики прем’єра.

Віктор НЕБОЖЕНКО , політолог:

— Теза про створення тіньового уряду дуже небезпечна для країни. Коли в 1998 році я був консультантом у Юлії Тимошенко та запропонував їй ідею зі створенням тіньового уряду, це була форма політичного піару та форма зібрання опозиційних сил проти чинної влади. Усе чітко. А зараз грати в тіньовий уряд, зважаючи на те, що в нас країна розкололася на регіональні сектори, дуже небезпечно. Зварич сяде в літак і полетить, а нам у цій країні жити.

Наталія ТРОФІМОВА, «День», Олена ЯХНО, «День»
Газета: