В Україні розгорається черговий величезний скандал. Він пов’язаний не стільки навіть з рішенням Стокгольмського арбітражного суду (8 червня він зобов’язав НАК «Нафтогаз України» повернути «РосУкрЕнергo» 11 мільярдів кубометрів газу, а також виплатити компанії визначений контрактом штраф у товарній формі в розмірі 1,1 мільярда кубометрів газу), скільки з арештом екс-голови Державної митної служби Анатолія Макаренка, якого, що називається, призначили в цій справі крайнім.
Сьогодні, так званого опозиційного дня, фракція БЮТ вимагає розглянути законопроекти представників опозиції щодо виконання рішень міжнародних інстанцій на території України та щодо притягнення до відповідальності міністра палива та енергетики Юрія Бойка. (Опозицію, мабуть, надихнуло хвалене за її ініціативою рішення про звільнення віце-прем’єра Володимира Семиноженка та міністра охорони природи Віктора Бойка.) Заступник керівника фракції БЮТ Сергій Соболєв, виступаючи вчора в парламенті, наполягав також на розгляді проекту постанови про деякі питання у зв’язку з рішенням Стокгольмського арбітражного суду в справі «РосУкрЕнерго» проти НАК «Нафтогаз України». Крім того, на початку наступного тижня тимчасова слідча комісія Верховної Ради за рішенням Стокгольмського арбітражного суду має намір заслухати екс-прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко, екс-міністра енергетики Юрія Продана, чинного міністра енергетики Бойка, а також представника ради директорів «РосУкрЕнерго».
Учора про «справу стокгольмського крайнього», або, точніше, про «справу Макаренка», журналістам розповідали голова парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець (фракція БЮТ) і адвокат Макаренка Юрій Сухов. Народний депутат стверджував: «Провадження цієї справи законом віднесене до компетенції органів прокуратури, а не СБУ». Прокуратура, на думку Швеця, мала б на це відреагувати, але в нас, як вважає голова комітету, «існує кругова порука, а не закон». «Орган досудового слідства не мав права брати до уваги рішення іноземного суду, яке не підтверджене й не приведене до виконання яким-небудь українським судом», — стверджував народний депутат. На його думку, «справа Макаренка — це якась димова завіса для того, щоб прикрити справжні мотиви СБУ, — вибити з України гроші (5,4 мільярда дол.) для «РосУкрЕнерго». «Це є рейдерським захватом державних коштів для того, щоб реалізувати цю операцію, й саме для того влада затіяла цю кримінальну справу», — вважають і Швець, і Сухов. На їхню думку, жодних законних підстав для того, щоб порушувати кримінальну справу проти екс-голови Держмитниці за статтею «службова халатність» просто не існує. В той же час, на запитання «Дня», чи пам’ятає він, що свого часу СБУ офіційно попереджала й «Нафтогаз», і митницю про незаконність розмитнення газу, що належав «РосУкрЕнерго», Швець відповів, що СБУ попереджала також і ректора Львівського університету...
Тим часом екс-голова СБУ Валентин Наливайченко нещодавно заявив: «Як голова СБУ, на той час я діяв на випередження, як нормальна спецслужба в нормальній державі: підписав листа й поставив власний підпис на енергетичну митницю, й її попередив — ви порушуєте законодавство України, шановані митники, це незаконна дія, якщо ви її зробите». «Хлопці не послухалися, — продовжував Наливайченко, — порушили законодавство України та права приватних власників — приватної компанії «РосУкрЕнергo» колегами ще минулого року, — отримали рішення Стокгольмського арбітражу на користь компанії, в якої фактично ліквідували приватну власність». Як підкреслив Наливайченко, «найгірше — держава зобов’язана компенсувати ці витрати». «Хтось має за це відповідати», — заявив він, можливо, маючи на увазі зовсім не Макаренка, а людину, яку владі в жодному разі не можна, як говорять в міліції, «закривати».
Ось і знайшли крайнього... Зараз він дає свідчення, які, як і вся справа, визнані таємними. Але в Анатолія Вікторовича ніс, як казали колись, мабуть, теж у пуху. У своїй «науково-популярній» книжці «2009 — митниця в умовах кризи», підписаній до друку ще 14 травня, він готував собі надійне «алібі»: «Дії митниці з оформлення цієї партії газу є абсолютно законними. І це не лише моя думка. Таку ж позицію займала й Служба безпеки України. Із цього приводу можу процитувати висновок голови СБУ на той час — Валентина Наливайченка,— який у березні 2009 року з парламентської трибуни заявив (цитую за стенограмою засідання Верховної Ради України): «У наших підземних сховищах є 11 мільярдів кубометрів природного газу, закачаного корпорацією «РосУкрЕнерго» в 2005 — 2007 роках. За цивільно-правовим договором НАК «Нафтогаз України» придбала право власності на цей газ». «Отже, справу митного оформлення газу на той час можна було вважати закінченою», — доходить висновку екс-митник. А на цей час?
