Не знаю, якому неуку першому спало на думку «ганяти адреналін», але послідовників у нього виявилося безліч. У столиці навіть вивісили рекламні щити, що закликають до цього, а на радіо та телебаченні не тільки звучать заклики, але й розроблені технології такої гонки.
Адреналін — гормон. Грецькою гормон означає «надаю руху», «спонукаю», а адреналін спонукає до витрати енергії: прискорює обмін речовин в організмі, збільшує вміст цукру в крові, підвищує кров’яний тиск, учащає подих, серцебиття та ін. Зв’язок гонки адреналіну із зростанням серцево-судинних захворювань і діабету напрошується сам по собі.
Ганс Сельє — основоположник вчення про стрес (англійською — «напруга») — головним у ньому вважав уявлення про генералізований адаптаційний синдром (грецькою — «стікання»), який є картиною змін розмірів надниркових залоз, що виробляють адреналін. Ця картина постала наступною. У нормі надниркова залоза містить певну кількість адреналіну. Цей запас Сельє назвав «адаптаційною енергією», котра покликана забезпечити захист організму від неблаготворного впливу стресора (чинника, що викликає напругу в організмі). Якщо таке відбулося, то надниркова залоза віддає адреналін у кров, і розміри її зменшуються. Цю стадію синдрому Сельє назвав станом тривоги. Пояснюється це тим, що швидке скидання адреналіну в кров одразу викликає заціпеніння, зумовлене звуженням судин і скороченням кровопостачання м’язів і внутрішніх органів. Тому людина, яка раптово побачила, що на неї несеться автомобіль, не в змозі вискочити з-під його коліс. Те ж відбувалося і на літному полі у Львові: люди, як кролики на удава, дивилися на падаючий на них літак.
Отже, запам’ятаємо: раптовий вплив стресора і викид адреналіну порушує не тільки рухові функції, але й поведінку, бо тимчасово погіршується кровопостачання мозку.
Далі синдром виявляє себе так. Якщо вплив стресора не знімається, то відбувається перехід до стадії адаптації, яка полягає в тому, що збільшуються надниркові залози і вироблення більшої кількості адреналіну. У такий спосіб організм прагне зняти напруженість. Але довго вона тривати не може, і за нею настає виснаження надниркової залози, що призводить до розв’язки.
Виснаження надниркової залози насамперед відкриває дорогу звичайним факторам смертності, сприяє поширенню традиційних захворювань. Це ніби виводить з поля зору проблему адреналіну, і починають говорити про імунодефіцит, епідемії, генетичні та соціальні проблеми. Але з виснаженням надниркової залози просто зменшується захисний бар’єр, а разом з ним зростає і смертність, що призводить до скорочення середньої тривалості життя та зниження якості здоров’я населення. Ця ситуація позначає себе таким чином, що відзначається ріст нещасливих випадків, душевних захворювань, екстремальних форм поведінки, самогубств.
В усій цій проблемі особливе місце посідає техніка. Не випадково у всіх голлівудських фільмах для гонки адреналіну використовується в якості головного «героя» технічні досягнення. Ще сімдесят років назад Микола Бердяєв про цю проблему писав так: «...механізація життя справляє враження кінця духовності у світі... Техніка завжди безжалісна до всього живого та існуючого. І жалість до живого та існуючого повинна обмежити владу техніки в житті». Додам від себе, що вона зрівняла з «землею» давно знищені моральні перепони у виді «не нашкодь», «не убий», «не вкради», «не перелюбствуй», «не створюй кумира» та ін.; вона зруйнувала любов до ближнього і самого себе, зруйнувала не тільки людину, але й природу. Виходить, техніка сама по собі може ганяти в людини адреналін і викликати ті наслідки, про які йшлося вище. Це найчастіше стає причиною того, що людина, яка озброїлася технікою, не вписується в повороти, а їхня природа створює безліч.
Але не тільки людська дурість, міри якої не існує, здатна відкачувати адреналін, нерідко це робить і природа, вихлюпуючи зі своїх берегів. Приміром, могутні «спалахи» на Сонцi, що породжують сильні магнітні бурi на Землі, викликають викиди адреналіну, які приводять до звуження просвіту судин, підвищення артеріального тиску і виникнення не тільки хворобливих явищ, але й смертей від інсульту та інфаркту міокарда.
Шоу у Львові супроводжували потужні вибухи на Сонцi. Вони не могли не датися взнаки для землян, про що і свідчить висока щільність катастроф, відзначена цими днями. Не тільки великих, але й малих, наприклад, таких, як зникнення звуку і картинки ввечері в суботу і неділю на деяких каналах кабельного телебачення. І спостереження за літаком на екрані телевізора переконало мене, що він почав падати ще на досить великій висоті (втратив на якийсь час керованість), а біля землі ніби схаменувся, але було вже пізно, і до того ж зачепився за дерева. Таку поведінку мiг спричинити короткочасний збій людини чи техніки. У когось «викинуло адреналін».
На закінчення скажу про стратегію поведінки під час катастроф. З цією метою наведу висловлення відомого російського кліматолога Кіма Лосєва. Аналізуючи ціну клімату, він написав: «Це вже не перша винятково холодна зима в Сполучених Штатах в останнє десятиліття. Можна, наприклад, згадати зиму 1975—1976 рр., коли в результаті тривалих і сильних морозів, а також снігопадів, господарство країни зазнало мільярдних збитків. Такі холодні зими, за стандартними мірками кліматичного ряду 1930—1960 рр., мабуть, здалися б м’якими порівняно зі звичайною зимою 1776 р. — року війни Північноамериканських колоній за незалежність, коли по льоду замерзлої гавані Нью- Йорка, що зараз перебуває у списку незамерзаючих, солдати перевозили гармати. У той час подібна зима практично не приносила жодних втрат, але не тільки через пристосованість всієї господарської системи до таких суворих умов, а також і внаслідок простоти цієї господарської системи».
Простота означає, насамперед, неприпустимість звалювати в купу все чи перетворювати одне в інше. Кожному своє. Армія не повинна перетворюватися на клоунів. У неї особливі завдання. Довіра до неї створиться не за рахунок того, що вона може створювати розваги, а за рахунок її СЛУЖІННЯ своєму народу. До того ж усяке скупчення людей або техніки породжує серйозну небезпеку, яка може призвести до чергової «ходинки». Для всіх цих процесів потрібне державне керування, що спирається на його закони.
