Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Стрічка «Голод», знята за мотивами робіт Джеймса Мейса, найближчим часом з’явиться на екранах

21 листопада, 2008 - 00:00

22 листопада одесити першими побачать документальний фільм «Голод», знятий Одеською кіностудією документального кіно «Провінція» на чолі з режисером-кінематографістом Валерієм Барановським, про Голодомор 1932—1933 років. Ідея виникла після знайомства з книгою «Бібліотеки «Дня» «День і вічність Джеймса Мейса». Відповідно, за словами автора, редакція газети виступила не лише інформаційним партнером «Провінції», але й натхненником. Після представлення стрічки одеситам, планується показ фільму на загальнонаціональних телеканалах. Важливо, що ініціатори зйомки документального кіно не залишилися на одинці зі своєю ідеєю — створення фільму підтримав голова Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк.

Головний інтелектуальний персонаж фільму — Джеймс Мейс, а основна ідея — його теорія постгеноцидного суспільства. У сюжеті переплітаються спогади людей, що пережили страшну трагедію, з роздумами відомих сучасників. В титрах — жодних імен, прізвищ, жодних топографічних назв. На екрані єдина Україна, хвора, вистраждана, змучена злочинним режимом. «У фільмі й свідків тих неймовірних подій, і сучасників немовби несе потік невблаганного часу, змиваючи між ними всілякі межі — що візуальні, що смислові», — пояснює на початку стрічки свій задум автор.

Робочою назвою картини була «Схимництво Джеймса Мейса», проте після завершення роботи залишилось одне слово — «Голод», що врешті й стало назвою картини.

Разом із авторами фільму події тих страшних років переживали наші сучасники — Лариса Івшина, Наталя Дзюбенко-Мейс, Олена Хоменко, Юрій Щербак та інші. Їхні роздуми виглядають як узагальнення слів очевидців: українській нації нанесена глибока рана, і ті проблеми, що ми маємо сьогодні, — наслідок геноциду 75-річної давнини.

Ольга РЕШЕТИЛОВА, «День»
Газета: