Безсумнівно, ганебне шоу, на яке перетворився суд над колишнім прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко — і її нещодавній арешт на підставі порушення порядку судових засідань — завдає величезної шкоди її країні. Безсумнівно, подальші дії України матимуть величезне значення для майбутнього Європи. Помаранчева революція в Україні 2004 року викликала сподівання, що в країнах на сході від Європейського Союзу настане новий етап демократичних реформ — це був період так званих «кольорових революцій». Але невдовзі сили, які втратили владу в цьому величезному і надзвичайно важливому регіоні, почали рішучий контрнаступ. Однак Україна продовжила робити невпевнені кроки в європейському напрямку, зберігаючи важливу частку здобутків 2004 року. Повернення 2010-го Віктора Януковича відбулося в результаті вільних і чесних виборів. Минув певний час, перш ніж стало очевидно, що Янукович рішуче налаштований продовжувати роботу в напрямку європейської інтеграції, розпочату його попередником Віктором Ющенком, — хоча Росія постійно закликала (часом це супроводжувалося завуальованими погрозами) приєднатися до Митного союзу з Білоруссю та Казахстаном.
Справді, до кінця року напруження у відносинах із Росією може погіршитися, тому що Кремль добре розуміє напрямок зовнішньої політики України. Демократична Україна з відкритою економікою та тісними зв’язками з Європейським Союзом неодмінно матиме вплив і на майбутнє Росії.
Перемовини між Україною та ЄС про угоду про асоціацію, яка включає положення про торгівлю та регулятивну інтеграцію на далеку перспективу, досягли значного поступу і, можливо, цю угоду буде укладено ще цього року. Вона може стати зразком для схожих угод із іншими країнами, що належать до програми «Східного Партнерства» ЄС. Грузія і Молдова — наступні кандидати для проведення таких перемовин.
Україна досить розважливо вимагає, щоб угода супроводжувалася визнанням Європою її європейського майбутнього і обопільним скасуванням візового режиму. Таке визнання може означати, що для України членство в ЄС залишається довгостроковим вибором.
Суд над Тимошенко поставив під загрозу усі ці перспективи. Звичайно, в українській політиці навряд чи є праведники. Справді, масштабна корупція закріпилася в політичній системі країни, різних олігархічних групах, які часто воюють між собою. Корупційні мережі навколо радянської системи газопроводу, яким газ поставляється із Сибіру до Західної Європи, вочевидь стали перепоною на шляху політичного розвитку України. Та як святі, так і грішні заслуговують на чесне слухання, а не суд-виставу.
Верховенство права має стосуватися кожного і дуже мало хто вірить, що обвинувачення, висунуті проти Тимошенко, витримають слухання у західному суді. Складається враження, що таким чином Янукович і його прибічники намагаються позбутися впливового політичного суперника перед наступними виборами.
Як і подібні судові справи, цей судовий процес викликає серйозні питання щодо судової системи України та її правоохоронних органів. Вони є чітким доказом, що попри запевнення уряду Януковича, Україна розвивається в неправильному напрямку.
Перемовини щодо угоди про асоціацію з ЄС мають продовжитися — це питання стратегічної важливості для Європи — але наступні кроки неминуче залежать від того, наскільки Україна віддана цінностями і принципам, на яких ѓрунтується європейська інтеграція. Якщо дивні сцени, які відбуваються в Києві, продовжаться навіть для найближчих друзів України в Європі стане важко сприяти поглибленню відносин. Суд над Тимошенко і ставлення до неї української влади повинні не просто бути чесними, вони мають бути очевидно чесними.
Український рух у напрямку ЄС є відображенням її прагнення модернізувати та реформувати свою економіку. Справді, країна могла стати міні-Китаєм, якби інтегрувала свої потужні виробничі можливості в найбільш інтегрований ринок глобальної економіки. Також вражає потенціал України як виробника сільськогосподарської продукції.
Все ж таки Україна намагається відповідати вимогам програми допомоги МВФ. Парламент настільки розбавив глибоку пенсійну реформу, що вона вже не несе ніякої користі, а обіцянки припинити субсидувати неекономне споживання енергії за допомогою занижених цін на газ не були виконані.
Ці перепони можна здолати за допомогою рішучої реформаторської політики. Та якщо Україна прагне іти європейським шляхом, їй слід зрозуміти, що передумова для справжньої інтеграції є верховенство права. Уряд Януковича має переглянути свою поведінку.
Минулого року Freedom House зробив висновок, що з того часу, як Янукович прийшов до влади 2010 року, Україна стала «менш демократичною, і якщо нинішні тенденції не обмежити, вони можуть призвести до автократії і клептократії». Але в оцінці міститься зауваження, що «політична й культурна різноманітність є запобіжником для домінування однієї сили у політичному просторі всієї країни».
Тож майбутнє України залишається відкритим. Це чудова країна, яка заслуговує на безпечне майбутнє і процвітання у складі європейської родини. На жаль, через виставу, на яку перетворили суд над Тимошенко, Україна може залишитися для Європи далекою родичкою.
