Учора під Багдадом розпочався процес над колишнім президентом Іраку Саддамом Хусейном. Іракські політики недарма називають його процесом століття. По-перше, це перший судовий розгляд уже суверенного Іраку: на початку тижня Сполучені Штати Америки офіційно передали керування країною уряду Іяда Аллаві. По-друге, притягнення до суду екс-диктатора Іраку символізує початок нової демократичної епохи. Цей процес є надзвичайно важливим для іракського керівництва, оскільки, з одного боку, цивілізоване його проведення дає можливість продемонструвати всьому світу спроможність Іраку стати на шлях самостійного розвитку, а з другого — показати «діячам» старого режиму, що правосуддя їм не уникнути.
Поки що Саддам Хусейн та 11 представників його політичного оточення, серед яких і колишній віце-прем’єр Тарік Азіз, тільки вислухають обвинувачення, висунуті спеціальним трибуналом. Сам процес навряд чи розпочнеться раніше 2005 року через брак важливих доказів, а також нерозроблену систему отримання свідчень та захисту свідків. Однак перехідний уряд стверджує, що інформації проти екс-президента Іраку більш ніж достатньо для того, аби розпочати слідство. Так, Саддама Хусейна обвинувачують у причетності до ряду історичних злочинів. Серед них — загибель 20 тисяч іранців внаслідок використання хімічної зброї під час війни з Тегераном, жорстоке придушення повстання курдів у 1988 році за допомогою тієї ж хімічної зброї, вторгнення до Кувейту, тортури та масове винищення іракців. Тому вирок екс-диктатору спрогнозувати досить легко (щонайменше, виправдання йому не варто очікувати). Днями президент Іраку Газі аль-Явер заявив про рішення уряду відновити вищу міру покарання, від застосування якої відмовилися після приходу в країну американського контингенту.
Утім, залишається кілька сумнівних моментів. Незважаючи на те, що більшість іракців вiтала повалення режиму Саддама Хусейна і з радістю чекає дня його покарання, щойно розпочатий процес може також розширити прірву між курдами, шиїтами та сунітами. Так, відчутною є ностальгія за Саддамом сунітів, що вбачають для себе загрозу з боку нового уряду, в якому домінують шиїти. Вони доволі різко висловлюються стосовно судового процесу, стверджуючи, що Хусейн був національним героєм. Щоправда, ця верства населення Іраку більше шкодує за своїм колишнім пануванням у країні, але аж ніяк не за злочинами, які чинилися проти народу.
КОМЕНТАР
Набіль РАШВАН, експерт із питань близькосхідної політики:
— Суд над Саддамом згуртує іракців: він вселить віру в покращення життя у країні після довгих десятиріч страждань. Після того, як іракці побачать Саддама на лаві підсудних, населення перестане вiдчувати почуття страху, зникне психологічний бар’єр. Іракці, нарешті, зрозуміють, що колишній режим повалено й вороття назад немає. Вони зрозуміють, що треба й можна жити по-новому — без гонінь і репресій. Не секрет, що досі деякі жителі Іраку побоювалися, що Саддам Хусейн може повернутися до влади. Тепер ризики подібного повороту зведені до нуля. Неправда, що провину Саддама не вдасться довести через відсутність доказів. Їх скільки завгодно. Досить пригадати публічні страти політиків, коли Саддам прийшов до влади. Усе це транслювалося по телебаченню. Інший доказ — бомбардування курдів наприкінці 80-х років. Цього замало? А хіба не достатньо вторгнення до Кувейту? Досі в Іраку знаходять масові поховання, в яких було до 15 тис. людей, винищених колишнім режимом. Крім іншого, є багато живих свідків, які відбували ув’язнення за політичними обвинуваченнями. За судом над Саддамом, очевидно, особливо уважно стежитимуть в арабських державах. Цей суд — своєрідна відправна точка, з якої може початися іракське благополуччя. Для багатьох арабських режимів стабільність в Іраку — головна загроза їхньому подальшому існуванню. Вони бажають бачити Ірак таким, що переживає лиха, щоб їхні громадяни не захотіли демократичних змін. Можливо, повідомлення про те, що деякі арабські країни спонсорують іракських терористів, мають під собою підстави. Суд над Саддамом буде дуже тривалим. Іракська влада декларує прихильність демократії та верховенству права. Тому судові слухання, швидше за все, відбуватимуться з дотриманням усіх правових норм. Можливо, в ході розслідування будуть розкриті нові злочини колишньої влади. Напевно, ще й тому багато хто чекає початку суду. Багато іракців досі нічого не знають про долю своїх зниклих родичів. Йдеться якщо не про мільйони, то про сотні тисяч точно...
