У четвер парламент України ухвалив закон «Про
створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України». З 412
народних депутатів, що зареєструвалися в сесійному залі, «за» проголосувало
314. Цим законом визначається, що до 1 січня 2002 року на базі Національної
телекомпанії України і Національної радіокомпанії України створюється система
суспільного телебачення і радіомовлення України (Суспільне телерадіомовлення).
Верховній Раді доручено підготувати для розгляду відповідні законопроекти.
«День» звернувся до експертів з запитаннями: «Наскільки реально в нинішній
політичній ситуації, коли загострилися проблеми зі свободою слова, почати
роботу Суспільного ТБ з першого січня 2002 року?», «Як фінансуватиметься Суспільне телебачення?»
Іван ЧИЖ, народний депутат, член Комітету Верховної
Ради з питань інформації та свободи слова:
— Система суспільного мовлення існує у всіх демократичних
державах. І це закономірно, адже приватні засоби масової інформації відображають
точку зору власників. Державні — органів влади. Суспільне телебачення і
радіомовлення якраз і покликане відображати інтереси різних соціальних
груп та громадських організацій. Спроби створити Суспільне ТВ були і раніше,
але, через значний спротив, вони зазнавали поразки. Так, дійсно, головна
проблема формування системи суспільного мовлення в Україні — це баланс
інтересів усіх суб’єктів політичного процесу та суспільного життя, які
потрібно буде знайти цьому мовнику. Інший дуже важливий момент — фінансування.
У цьому випадку можна спочатку піти шляхом угоди між засновниками каналу,
а згодом перейти до системи абонплати. У сьогоднішніх умовах я категорично
проти того, щоб вводити який-небудь спеціальний податок. Більш доцільним
на даному етапі було б закладання цього податку у вартість телеприймачів.
Усе це можна відрегулювати. Просто трьом гілкам влади треба мати бажання
зробити велику і важливу для України справу. Досвід є, можна ним озброїтися,
адаптувати до умов та реалій українського життя і створити справді корисну
систему суспільного мовлення.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, член Національного комітету з питань
телебачення і радіомовлення:
— Чи реально говорити про створення Суспільного телебачення,
коли закривають опозиційні «Сільські вісті»? З мого погляду, те, що сталося
з газетою «Сільські вісті», — це свідчення цілого ряду непрофесіоналізму,
починаючи від непрофесіоналізму менеджменту цього видання, журналістів,
які подавали однобоко свої точки зору, і закінчуючи владою, яка не знайшла
іншого способу, як вчинити тиск на цю газету. Це свого роду суспільний
непрофесіоналізм. Терміни створення Суспільного телебачення залежатимуть
від того, коли саме буде створено Спостережну раду і який парламент її
формуватиме — нинішній чи новий, який буде обрано 2002 року. Судячи з ухваленого
закону, це станеться після виборів нової Верховної Ради, коли політична
ситуація буде стабільнішою, ніж зараз. Думаю, що зараз наше суспільство
до нормального функціонування Суспільного ТБ ще не готове, але після наступних
парламентських виборів ситуація зміниться на краще. Я не думаю, що нинішній
парламент так легко ухвалив цей закон через те, що розраховував, що Суспільне
ТБ може йому якось допомогти на виборах, бо воно нікому конкретно допомогти
не може. Допомагати всім — власне в цьому полягає його функція.
Що ж до проблеми фінансування, то вона полягає в тому,
що в нас ще ніколи не було бюджету системи державного телебачення. Якщо
система буде прозорою, якщо телебачення перетвориться на нормальну телекомпанію
(а не на міністерство, яким воно є зараз), яка зможе закуповувати телепродукт,
запрошувати на роботу журналістів за контрактом, не бути відповідальним
за всі технічні приміщення, а орендувати їх, як і інші телекомпанії, то
тоді це все набагато дешевше коштуватиме. Все одно і зараз за це платимо
ми, громадяни. Інша річ, що ми за це платимо не безпосередньо, як це робиться
в європейських країнах, а за нас вирішує уряд. Нічого поганого не буде
в тому, якщо спочатку, до остаточного формування цієї системи Суспільного
ТБ, її фінансуватиме держава. Але за однієї умови: що фінансування буде
прозорим. У Росії свого часу правильно вчинили, відділивши телекомпанію
ГРТ (яку, щоправда, на відміну від України, приватизували й нічого доброго
я в цьому не бачу) від технічного центру.
